ПОРА – майбутнє

 концепція реорганізації Громадянської партії ПОРА

Мотто:

„Ми збудуємо нову політичну силу,

яка візьме відповідальність за зміни в Україні”.

Цей документ готувався в обставинах, коли підбиваються підсумки важливого історичного пострадянського етапу розвитку України, що завершився виборами Президента України 2004 року, громадянським чином під назвою „помаранчева революція” та виборами до Верховної ради України 2006 року. Ера завершилася, але не принесла Україні ні очікуваного прогресу, ні політичної стабільності, ні економічних успіхів. Почалася нова сторінка історії України ....

Суть ідеї:

За існуючих політичних обставин в Україні існує 2 способи здобути політичний успіх та отримати владу:

1-й – виплекати (знайти, купити) лідера-популіста і спробувати за рахунок розвитку його публічних якостей отримати владу.

2-й - (поки в Україні ніхто не пробував). Здійснити побудову серйозної інституційно розвинутої і ідеологічно вмотивованої партії, що базується на чіткому баченні розвитку країни, включає „лідерів думок” на національному та регіональному рівнях, базується на системі чітких внутрішніх процедур та розвинутій інфраструктурі. При цьому безперечно важливо, щоб серйозну партію очолив авторитетний в суспільстві політик. Однак це має стати наслідком змістовної та вмотивованої діяльності партії, а не засобом дешево отримати владу.

Цей документ обґрунтовує ідею створення на базі Громадянської партії ПОРА модерної ліберально - патріотичної „пост помаранчевої” політичної сили. Передбачено, що оновлена партія залучить у свої ряди провідну групу знакових молодих лідерів та інтегрує мережу громадських організацій України. В результаті реорганізації буде створена політична сила з найбільш розгалуженою організаційною мережею, новітньою системою менеджменту, потужним пропагандистським ресурсом та перспективними кадрами, що здатна продемонструвати суспільству прогресивні ідеї, перемогти на наступних виборах та реалізувати власну Програму радикальних перетворень.

Мета документу:

Довести необхідність реорганізації ГП ПОРА та утворення на її основі „пост помаранчевої” політичної сили, здатної перемоги на наступних виборах та продемонструвати перспективний шлях її розвитку.

Завдання:

- довести актуальність реорганізації ГП ПОРА;

- довести актуальність просування громадянської ідеології;

- продемонструвати перспективний шлях реорганізації Громадянської партії ПОРА;

- визначити нові стандарти діяльності політичних сил в Україні;

- закріпити основні засади та процедури функціонування нової політичної сили;

- визначити інституційні основи формування та розвитку оновленої партії;

Термін реалізації:

8 місяців - процес реорганізації партії;

1,5-2 роки - повне розгортання проектів, процедур та формування інфраструктури;

3 роки - досягнення стабільного рейтингу популярності 10-12%;

4 роки - завершення інституційних процедур/забезпечення стабільних умов для перемоги на парламентських (20%) та місцевих виборах.

Необхідні ресурси:

- до $ 8 млн. на 4 роки. (до $ 2 млн. в рік);

- наявність перспективного політичного бренду;

- базовий рейтинг 3% ;

- потужний аналітичний і експертний потенціал;

- наявність мін. 3-х відомих, адекватних та перспективних політиків;

- наявність медійного ресурсу;

- „майданчик” для демонстрації політичної ефективності (відповідальність за галузь політики, напрямок, територія/місто).

Оцінка моменту.

За підсумками виборів до ВРУ 2006 року можна констатувати, що в Українському парламенті будуть домінувати неопопулісти та крупні підприємці з дещо меншою участю націонал-демократів і лівих. За таких обставин не важко прогнозувати що основною темою майбутніх перипетій стане переділ власності та сфер адміністративного впливу незалежно від конфігурації парламентської більшості та складу нового Уряду. Ці обставини будуть суттєво підігріватися новими нормами Конституції та наявністю імперативного мандату а також різкою регіоналізацією місцевої влади, зумовленою пропорційною системою місцевих виборів. Іншими словами, без найменшого сумніву в подальшому можна прогнозувати відсутність політичної стабільності в країні, забезпечення гарантій прав власності, структурних реформ, лібералізації економічного середовища та системних рішень у сфері енергетичної безпеки.

Враховуючи значні суспільні очікування народжені „помаранчевою революцією” все це призведе до надвисокого соціального напруження вже через 1,5-2 роки. У будь-якому випадку можна твердо прогнозувати, що протягом найближчого часу в Україні не відбудеться жодних системних та радикальних реформ, які б дозволили здійснити прорив в модернізації системи державного управління, суспільних відносин та лібералізації економічного середовища.

Політичні зміни.

Враховуючи суть та внутрішню структуру 3-х головних фаворитів виборів (ПР, БЮТ, НСНУ) також цілком легко можна спрогнозувати серйозну деформацію їх початкової структури вже до кінця осені поточного року. Ймовірно, що згадані політичні сили будуть розділені на 2-4 дрібніших політичних утворення з автономним прийняттям політичних рішень. Причини цьому - відсутність необхідного для стабільних партійних організацій якостей. Зокрема учасників цих політичних структур не об’єднує спільне бачення перспектив розвитку крани, спільні світоглядні і ідеологічні позиції, спільні мотиви, класові інтереси тощо. Прихід багатьох ключових учасників до БЮТ, ПРУ і НУ переважно зумовлений кон’юнктурними міркуваннями, зокрема можливістю легко потрапити в парламент, отримати швидкі фінансові і політичні дивіденди тощо. Попри це в кожному із зазначених політичних середовищ присутня велика група осіб з серйозними власними бізнесовими інтересами, що укріпляє їх адміністративні можливості але послаблює інституційну спроможність. Тут окремо виділяється ПР, оскільки контроль над цим політичним утворенням з боку бізнесу давно досяг критичної маси та дозволяє чітко трактувати цю політичну силу лише як потужний інструмент просування комерційних інтересів в політиці.

Таким чином вже восени може виникнути ситуація, що зумовить зміну складу парламентської більшості і Уряду. Можливо, що окремі з них перестануть існувати навіть формально, як це вже неодноразово ставалося з виборчими проектами у минулому. Розвиток такого сценарію ймовірно може призвести і до дострокових парламентських виборів.

Необхідно врахувати, що нова пропорційна модель виборів заклала іншу логіку та тенденції в український політикум, як на національному так і на регіональному рівні. Коли на національному рівні це сприяє клановості, то на на місцевому, - регіоналізації. Ця проблема буде особливо гострою, якщо й надалі в українській політиці буде домінувати тема помаранчево-синього протистояння.

Що треба країні.

В цей час, країна, що пережила важкі роки пострадянської стагнації та моральне перевтілення через помаранчеву революцію потребує негайних прагматичних та кардинальних змін. За таких умов консервація процесу, відсутність радикальних реформ та тупцювання на місці дорівнює провалу. Країна потребує негайних радикальних, системних та одночасних змін в економічній, політичній, суспільній та культурній сферах.

Тому Україні потрібно відмовитися від логіки помаранчево-синього протистояння і запропонувати нову логіку національного прориву. Це не логіка компромісу, яку невдало намагався експлуатувати Литвин під час виборів, це логіка національного прориву та зміни політичних поколінь.

Безперечно, час, що відділяє нас від так званої „помаранчевої революції” бездарно втрачено. Серйозна надія на результати парламентських виборів, що дозволять надолужити втрачене також посилює скептичні настрої. Але нові політичні сили, що тільки-но народилися у суспільстві повинні лише наводити на правильні висновки та мотивувати до дії.

Нічого не втрачено, доки не втрачено все ! 

Що потрібно робити.

Єдиний спосіб здійснити негайні економічні та політичні перетворення в Україні – це отримати владу демократичним шляхом. Єдиний спосіб отримати владу у демократичній європейській країні, з урахуванням діючого конституційного поля та демократичний засад - створити потужну і модернізовану політичну партію, що сповідує ідеї прогресивного розвитку України, чітко відповідає інтересам прогресивної суспільної еліти та підтримується громадянами.

Ця політична сила повинна бути наділена сміливими прогресивними поглядами, чітким планом радикальних реформ (влада, економіка, суспільні відносини тощо) та модернізованою і ефективною організаційною структурою. Нова політична сила повинна запропонувати Україні чіткий, системний і не популістський план кардинальних реформ, що приведе країну до „національного прориву”. Цей план повинен базуватися на усвідомленні того, що час для еволюційних змін вже втрачено. І тепер потрібно здійснити програму радикальних реформ у значно важчих умовах.

Ще одним критично важливим фактором успіху є відповідальна політична поведінка партії. Якщо Громадянська партія ПОРА має намір здійснити радикальні перетворення, то їй необхідно, на відміну від інших політичних утворень, не прилаштовуватися під існуючі суспільні настрої, а довести співгромадянам суть і правильність її позиції. Досі в Україні практично не існувало політичних партій, діяльність яких була б спрямована на пропаганду свого бачення розвитку країни, а не на відображення кон’юнктурних очікувань населення.

Ще однією критичною умовою успіху такої партії має бути її фінансова, політична і адміністративна незалежність від теперішньої влади та інших політичних сил.

Ця політична сила повинна ставити завдання перемоги на майбутніх парламентських виборах з результатом, що дозволить стати мажоритарним учасником формування майбутньої парламентської більшості і висувати кандидатуру прем’єр-міністра, а також стати основою для перемоги на виборах майбутнього Президента України.

Як сформувати таку партію.

Жоден досвід, досі існуючий в українській практиці, не годиться! Потрібна політична сила яка б не переслідувала кон’юнктурних цілей, не була сформована „під вождя” та не існувала, як одноразовий виборчий технологічний проект. При цьому вона має бути носієм унікальної політичної пропозиції для суспільства та пропонувати цілком конкретний і практичний шлях вирішення суспільно-економічних проблем і розвитку країни.

Така політична сила не може утворитись на замовлення фінансово-політичних груп або в результаті чийогось організаційного генія. Така політична сила може виникнути, як відгук на суспільний запит та у цілком природному суспільному середовищі. Вона може утворитися лише після того, як конкретна суспільна група еволюційним шляхом досягне рівня суспільної організації, щоб перетворитися у повноцінну політичну партію.

В кадровій основі такої політичної сили на національному і регіональному рівнях не можуть бути представники будь-якої старої політичної еліти незалежно від того помаранчевий, синій, червоний чи інший кольори вони представляють.

Зважаючи на п’ятнадцятирічний пострадянський досвід України, а також, беручи до уваги унікальні суспільно-політичні події останніх 2-х років, ми вважаємо, що такі умови, кадри і середовище достатньо дозріли для того, щоб сформувати політичну силу нового покоління для нової України.

Перша спроба.

Витоки Громадянської партії ПОРА походять з масштабного студентського руху за незалежність України, який увінчався знаменитим студентським голодуванням на майдані Незалежності у жовтні 1990 року. Тих декілька десятків тисяч студентів початку 90-х заклали основу нових політичних процесів пострадянського періоду, оскільки були першими представниками нового покоління, яке виступило з новим світоглядом на нові цінності свободи, демократію та вільний ринок.

За останніх півтора десятка років це покоління виросло й сформувалося в окрему політичну силу, яка на початку 2001 року відтворилося в громадянському комітеті „За Правду”, в 2004 році в громадянській кампанії „ПОРА”, а в 2005 році в Громадянській партії ПОРА. Рішення про створення політичної партії було прийняте через три місяці після „помаранчевої революції” коли, як і 15 років до того стало зрозуміло, що реальні зміни в Україні можуть відбутися лише тоді, коли цю відповідальність на себе візьмуть нові люди.

Тут дуже важливо відзначити принциповий вибір нового покоління – не розчинитися в існуючих політичних об’єднаннях та перетворитися в самостійну політичну силу. Як відомо, ця перша спроба увінчалася певними успіхами на місцевих виборах та поразкою на Парламентських виборах 2006 року, де за це політичне утворення, згідно офіційних результатів ЦВК проголосувало 391971 виборців. (Необхідно відзначити, що за переконливими даними ПОРА насправді отримала вищий результат, який був зменшений у процесі підрахунку голосів. Втім все ж є сумніви, що цей результат давав можливість перетнути 3% бар’єр).

Згідно з результатами виборів 2006 року:

- за офіційними результатами ЦВК ПОРУ підтримали 391971 українців;

- ПОРА отримала представництво в 340 місцевих радах;

- за підтримкою ПОРИ перемогу отримали 19 мерів українських міст;

- за ПОРУ голосувала справжня інтелектуальна творча й підприємницька еліта України;

- ПОРА є незаперечним уособленням нового політичного покоління;

- ПОРУ підтримують знакові моральні авторитети української еліти;

- ПОРА зберегла свою політичну незалежність;

- ПОРА сформувала організаційну структуру та основу для нової політичної партії тощо.

Варто особливо підкреслити, що всі зазначені здобутки ПОРА змогла продемонструвати лише протягом 8-и місяців з часу її офіційної реєстрації. Однак, належно оцінюючи здобутки партії необхідно наголосити, що її майбутній успіх може відбутися лише за умов тотальної модернізації партійної структури, посилення кадрового та інтелектуального потенціалу, чіткого політичного позиціонування та визначення стратегічного й тактичного плану діяльності.

Чому ПОРА не перемогла в 2006-му !

Висновки необхідно шукати в об’єктивній та суб’єктивній площині. До об’єктивних проблем можна віднести ключову легенду виборчої кампанії - кон’юнктурне просування міжрегіональної ворожнечі та експлуатація логіки помаранчево-синього протистояння. За таких суспільних настроїв ПОРІ було важко актуалізувати тези національного прориву, ліберальних реформ тощо, знаходячись серед бою титанів, що прийшли з минулого.

До суб’єктивних обставин варто віднести низку організаційних та політичних прорахунків, серед яких:

- сумнівна необхідність створення виборчого блоку з ПРП;

- неправильне позиціонування Кличка як лідера блоку;

- відсутність активної участі Кличка у регіональній виборчій кампанії;

- система невиправданих кадрових та організаційних компромісів у взаємовідносинах з ПРП;

- провал у фінансуванні виборчої кампанії протягом січня-лютого 2006 року;

- погана організація виборчої кампанії;

- неякісне й неконтрольоване формування регіональних списків;

- відсутність реальних заходів для захисту результатів виборів (спостереження, члени комісій тощо);

- кадрові помилки;

- кардинальний брак часу, пов’язаний із блокуванням реєстрації Громадянської партії ПОРА до серпня 2006 року;

- намагання компенсувати брак часу та оргструктури технологічними прийомами;

- відсутність розгалуженої регіональної інфраструктури;

- факт масової перекупки представників блоку у виборчих комісіях;

- сателітарність іміджу по відношенню до інших політичних сил;

- відсутність цільної ідеологічної позиції;

- безглузда стилістика виборчої кампанії;

- неадекватна експлуатація помаранчевої термінології тощо.

При цьому треба особливо відзначити невиправдані компроміси при формуванні виборчих списків, регіональних структур та взаємостосунків з фінансовими партнерами.

Чому ми переможемо !

Тому, що на відміну від інших ми дійсно хочемо змінити країну, тому що бачимо як це зробити, тому що володіємо перспективними кадрами, кращими ідеями й позитивною динамікою!

Враховуючи всі обставини становлення політичної системи України та зокрема обставини останніх виборів, стає цілком зрозуміло, що пропорційна партійна виборча система залишиться домінуючою, але практично всі діючі політичні утворення приречені на розпад або глибинну трансформацію.

Отже, з’являється природний та неминучий запит на нові політичні утворення пост-перехідного періоду. Це політичні сили, які будуть представляти нове політичне обличчя України у ХХІ столітті та будуть відповідати цивілізованим уявленням про функціонування демократичної політичної системи в європейській країні. За існуючих політичних обставин їх поява є неминучою. І тому, формування модерної партії на основі молодої, але ідеологічно сформованої та досвідченої політичної сили, що по суті й по формі представляє нове покоління українців - є найбільш адекватною відповіддю на цей запит.

Серед політичних сил майбутнього, цьому шляху немає альтернативи.

Ми перші, хто не конкурує з існуючими політичними силами, а приходить їм на заміну!

НОВА ПАРТІЯ для НОВОЇ УКРАЇНИ

Головна мета оновленої партії: Забезпечити через механізми державної політики найвищі стандарти особистої свободи та якості життя людини в Україні.

Вільна країна для вільних громадян !!!

Ключове означення партії: Партія громадянського суспільства.

Неоліберальна патріотична партія, побудована на засадах „громадянського суспільства”. 

Наші амбіції:

- створення протягом 1,5 - 2 років найбільш розгалуженої та впливової політичної партії України, що базується на громадянських (ліберально-патріотичних) засадах;

- перемога на наступних парламентських виборах (1-е місце та не менше 20% голосів);

- перемога на місцевих виборах (більшість та не менше 30% місцевих представницьких органів);

- доступ до механізмів практичної реалізації політики, через формування Уряду та місцевих органів влади;

ключові завдання.

1. Формування громадянської ( ліберально-патріотичної) ідеологічної платформи партії.

Передбачає розробку партією чіткого бачення шляху розвитку країни в класичній системі ідеологічних координат. Передбачено, що нова партія буде побудована на радикальних ліберальних принципах організації суспільних відносин та економіки з акцентом на розвиток національної самоідентифікації. В основу ідеології партії покладені принципи „громадянського суспільства”. Вся суспільно-політична діяльність партії та її економічні ініціативи мають суворо узгоджуватися з ідеологічною платформою партії.

2. Тотальна реорганізація теперішньої партійної структури, процедур її діяльності та фінансового забезпечення.

Передбачає реорганізацію Громадянської партії ПОРА в принципово нову політичну структуру, з системою менеджменту, що базується на принципах партійного самоврядування, розвинутим інститутом членства, розгалуженою організаційною мережею, кваліфікованим активом тощо. Передбачено, що нове політичне формування буде здатне пропагувати ідеї та ідеологію партії серед найширшого кола співгромадян та забезпечить її реалізацію на всіх рівнях державної влади.

3. Створення та реалізація „Плану національного прориву”.

Цей напрямок передбачає розробку конкретного та системного плану дій у сфері державної політики (прийняття законодавчих актів та рішень в системі виконавчої влади), спрямований на здійснення цілої низки системних, радикальних реформ. Перш за все в сфері державного управління, енергетичного забезпечення, соціальної політики, бюджетних відносин, тощо. Передбачено, що реалізація цього практичного документу буде просуватися партією у наступний період до виборів та має лягти в основу дій нового уряду реформ після перемоги партії.

виконання завдань.

1. Формування ліберально-патріотичної (громадянської) ідеологічної платформи партії. 

Філософія державних змін.

Партія лише тоді має шанси на успіх, коли її діяльність, перспективи та ідеологія повністю синхронізовані з власним політичним баченням розвитку країни. Тому нова Громадянська партія має бути готовою взяти самостійну та повну відповідальність за майбутнє країни, а її ключовим завданням має стати боротьба за повну перемогу на виборах та переважну підтримку співгромадян. Амбіцією партії має стати право самостійно формувати державну політику.

Зараз Громадянська партія формує цілісне бачення програми та плану розвитку країни. Зважаючи на концептуально новий, прогресивний погляд партії на майбутнє Української держави, ми вважаємо, що базове позиціонування партії має полягати не лише в сталих підходах до економічного, суспільного та політичного розвитку, а й у чіткому визначенні ролі та суті взаємовідносин між державою та суспільством, функцій державних інститутів та системи державного управління. Тому в основу позиції Громадянської партії ПОРА покладено твердження, що країна вільних та успішних громадян може бути створена лише тоді, коли держава буде практично позбавлена функцій управління суспільним процесами.

Сучасна демократична держава, яка хоче забезпечувати інтереси та високу якість життя громадян, повинна не управляти суспільством та громадянами, а забезпечити їм рівні права, можливості та регулювати взаємодію суб’єктів суспільних взаємовідносин. У розумінні партії Україна повинна здійснювати державну політику не шляхом прямого адміністративного втручання та розпорядчих повноважень, а регуляторними механізмами, через встановлення відповідних суспільних правил (закон) та сприятливих умов (політика).

Україна повинна зняти практично всі обмеження для громадянських ініціатив в економічній та суспільній сферах, максимально сприяти самоорганізації громадянського суспільства, забезпечити найвищий ступінь громадянських свобод та створити найсприятливіший економічний клімат в Європі.

Важливо відзначити, що при запровадженні концептуально нового бачення ролі держави буде суттєво зменшена індивідуальна роль та волюнтаризм окремих політиків в житті країни. Замість цього будуть здійснені радикальні реформи та забезпечено стабільний розвиток згідно узгодженого плану перетворень та на основі чітких правил і процедур.

Виходячи з означеного, Громадянська партія стверджує, що будь-які позитивні зміни та галузеві реформи в країні можуть відбутися лише після перегляду суті та форми реалізації державної політики, а також після здійснення радикальної реформи системи державного управління.

Ця реформа передбачає:

- конституційний перегляд ролі держави;

- створення ліберальної структури та системи державного управління;

- визначення стрункої системи процедур прийняття державних рішень;

- реформи системи кадрової політики на основі уніфікованих процедур;

- відповідно до суті реформ перетворення державної служби на цивільну.

Існуюча система державного управління не піддається еволюційним змінам. Її можна лише замінити. Потрібні конституційні зміни !

Основні ідеологічні посили:

конституційна реформа:

- перегляд конституційного статусу держави по відношенню до суспільства;

- перегляд ролі та функцій інститутів державного управління;

- відповідна зміна структури та системи державного управління;

- обмеження соціальних зобов’язань держави;

- збільшення прав, свобод та гарантії їх забезпечення;

- корекція балансу конституційних повноважень між гілками влади;

- розширення та встановлення чітких прав та повноважень місцевих органів влади;

- приведення конституційного статусу АР Крим у відповідність до ін. областей України 

економіка: 

- жорстка гарантія недоторканості прав власності;

- тотальна лібералізація економічного середовища, зокрема податкової сфери;

- монетизація сфери соціальних послуг та радикальне реформування соціальних функцій держави у напрямку розвитку системи соціального страхування;

- децентралізація бюджетної політики та формування бюджету „з низу до верху”;

- відмова від політики державного протекціонізму (крім „критичних” напрямків);

- активна участь в діяльності міжнародних економічних організацій, зокрема СОТ;

- регулятивне стимулювання товаровиробництва та інтелектуальних продуктів;

- цілеспрямований розвиток транзитних та комунікаційних ресурсів держави;

- цілеспрямована регуляторна підтримка вільної підприємницької ініціативи;

суспільство

- встановлення пріоритету особистості над державними інтересами;

- відмова від будь-яких адміністративно-розпорядчих функцій держави;

- розвиток самоврядних та саморегулятивних взаємовідносин у суспільстві;

- розуміння, що національні інтереси, це сукупність інтересів громадян, а не держави;

- невтручання держави в суспільно-політичне та економічне життя суспільства;

- повна місцева самоврядність (формуванням органів самоврядування, обрання суддів тощо);

- забезпечення самоврядування територіальних громад, а не адміністративних територій;

- чітке розмежування повноважень між місцевим самоврядуванням та державною політикою;

- забезпечення абсолютного верховенства права/принципова правова реформа;

- розробка монетарних інструментів підтримки української мови і культури;

міжнародна сфера:

- зміна статусу України з об’єкта на суб’єкт міжнародної політики;

- євроінтеграція без членства та членство України в НАТО;

- регіональне лідерство України на пострадянському просторі;

- агресивна культурна та економічна експансія у міжнародній політиці;

- регуляторна підтримка розвитку модерної національної культури, самобутності та мови;

- активна участь у діяльності міжнародних організацій;

- побудова двосторонніх стосунків виключно на базі міжнародного права;

- безкомпромісна та агресивна підтримка демократії на пострадянському просторі;

- політичне сприяння розвитку українських транснаціональних корпорацій;

- цілеспрямовані інвестиції в розвиток позитивного іміджу країни.

Реалізація цих завдань допоможе змінити шкідливий суспільний дискурс щодо міжрегіонального помаранчево-синього протистояння на політичну конкуренцію ідей щодо розвитку суспільства та реалізацію „національного прориву”. В результаті роботи має бути сформовано: базовий Маніфест про реорганізацію партії; нову Програму партії; План розвитку партії та План радикальних перетворень, включно з планами галузевих реформ.

2.. Тотальна реорганізація теперішньої партійної структури, процедур її діяльності та фінансового забезпечення.

Анотація.

Для реалізації вищезазначених ідеологічних завдань Громадянська партія ПОРА перш за все має бути реформована в нову модерну політичну партію з принципово новою структурою та системою організаційного менеджменту, що базується на дієвих принципах партійного самоврядування, розвинутим інститутом членства, розгалуженою мережею, кваліфікованим активом тощо.

Основні напрямки реорганізації:

- запровадження нових принципів партійного розвитку;

- запровадження нової (модульної) організаційної моделі управління партією;

- створення Інституту партійного розвитку;

- створення уніфікованої системи взаємодії з фракціями в місцевих органах влади;

- запровадження програми кадрового розвитку;

- здійснення системної реорганізації місцевих партструктур;

- створення системи регулярного медійного забезпечення;

- здійснення системної пропаганди ідеологічних засад партії та її пропозицій;

- створення системи фінансового забезпечення партії;

- запровадження нової програми членства, процедури обліку та внутрішньої комунікації;

- запровадження системи електронного партійного урядування;

- системний та плановий розвиток регіональної мережі та інфраструктури;

- інтеграція в європейські міжпартійні структури

- запровадження проектного принципу планування змістовної діяльності;

Концептуальні основи реорганізації.

Суть партійної реорганізації полягає в тому, щоб забезпечити умови для саморозвитку партії. Це означає, що кожен регіональний підрозділ партії має бути самодостатнім осередком політичного життя - не лише добре розуміти контекст політичних подій та якісно реалізувати партійну політику, а й самому виступати джерелом суспільно-політичного розвитку в своїй місцевості. Це принципово відмінний підхід до партійного розвитку з існуючих сьогодні в Україні, де лише центральний офіс партії визначає функції всіх партійних структур. Такі партії є лише засобом обслуговування інтересів вождів, тому вони не ефективні, бо регіональні підрозділи фактично діють „по найму”. Політична Партія, яка об’єднує однодумців повинна бути самоврядною та будуватися з низу до верху.

Принцип Самоврядності.

Для такої партії ключовим є правило, що вищий партійний підрозділ не має права втручатися в самоврядність нижчого (не призначає керівництво, не визначає кандидатів в депутати, не формує бюджет тощо), але натомість має контрольні функції, „право вето” та право „обмежуючих постанов” на діяльність нижчих структур. Таку взаємодію має дуже строго та деталізовано визначати регламент внутріпартійної взаємодії. Однак при цьому важливо наголосити, що питання самоврядності, виконання партійних рішень та партійної дисципліни є різними поняттями.

Організація всієї внутрішньопартійної структури та внутрішня комунікація повинна здійснюватися за уніфікованим модульним принципом. Вона має бути типовою для всіх структур від первинного осередку до центрального апарату. Розробка таких організаційних модулів та їх взаємодія має розроблятися окремим підрозділом в структурі керівних органів партії. Зокрема є ідея створення окремої структури – Інституту партійного розвитку.

Детальні процедури реорганізації партії описані далі.

3. Створення та реалізація „Плану національного прориву”

Реалізація цього завдання є пріоритетом партії у середньостроковій перспективі та головним сенсом її сучасного розвитку. По суті саме заради реалізації плану кардинальних реформ, який має змінити обличчя країни, долі мільйонів людей та поколінь і формується громадянська партія.

Говорячи про необхідність реалізації Плану національного прориву, ми виходимо з переконання, що Україна ставить перед собою високі цілі належати до високо розвинутих та впливових світових цивілізацій. Тому в сучасних умовах глобалізації для досягнення цієї мети фактично не існує альтернативи модернізації системи державного управління та радикальним ліберальним перетворенням, які кардинально змінять настрій та ділову активність українців, мобілізують національний та міжнародний капітали, та привернуть до України світовий інтерес, технології та ділову активність!

На превеликий жаль сьогодні ми визнаємо, що досі діючими політичними силами не було здійснено жодних спроб провести реальні перетворення. Більше того ми втратили 2-а унікальні шанси для швидких змін: період після здобуття Незалежності 1991 року та „Помаранчевої революцію” 2004 року. Ці обставини суттєво ускладнюють перспективу національного прориву, але не знімають з нас відповідальності реалізувати це завдання.

Попри все, в Україні вже накопичений серйозний багаж знань, світового досвіду та розуміння ситуації. Такі знання в першу чергу зосереджені в підприємницькому середовищі. Крім цього колосальний експертний потенціал є в розпорядженні українських фінансово-промислових груп, незалежних аналітичних центрів та міжнародних організацій. Перші, як ніхто потребують сьогодні можливостей для проривного розвитку, а інші напрацювали моделі гармонійного суспільного розвитку, що базуються, як на національних реаліях, так і на міжнародному досвіді.

Отже зараз, необхідно об’єднати всі ці знання в рамки цілком конкретного Плану національного прориву та отримати практичні механізми для його реалізації. Природно, що таким механізмом може стати лише впливова та відповідальна політична сила, здатна висунути консолідовану „національну ідею” та забезпечити її реалізацію. Суть цієї ідеї полягає в конкурентоспроможності України та забезпеченні її провідної суспільно-політичної та економічної ролі в регіоні. Однак досі жодна з існуючих політичних сил не ставила собі реальних державницьких завдань провести глибинні суспільно-політичні та економічні перетворення та взяти за них політичну відповідальність. На наш погляд саме в цьому полягає головний суспільний виклик для політичних сил майбутнього.

Тому, зважаючи на всі обставини Громадянська партія ПОРА ставить собі за мету в найближчій перспективі не лише отримати владні повноваження, а й бути готовою застосувати їх для реалізації радикального плану ліберальних реформ. Саме з цією метою в найближчий період Громадянською партією створюється механізм для системної розробки та планування цих реформ – Інститут партійного розвитку.

Завдання Інституту партійного розвитку - об’єднати під егідою Громадянської партії кращий експертний потенціал країни та виступити координатором процесу формування Плану національного прориву.

Цей план буде чітко охоплювати перелік конкретних дій - комплекс системних та радикальних перетворень, визначати їх виконавців та споживачів. Документ буде передбачати чіткі часові рамки виконання передбачених заходів. Перш за все ним буде охоплена сфера реформи державного управління, енергетичного забезпечення, соціальної політики, бюджетних відносин, тощо. Передбачено, що реалізація цього практичного документу буде просуватися партією у наступний період до виборів та має лягти в основу дій нового уряду реформ після перемоги партії.

Реорганізація партії.

Реорганізація партії є найбільш складною частиною побудови нового політичного утворення, оскільки міняє діючу структуру та зачіпає існуючий баланс інтересів. Реорганізація партії вимагає консенсусу в момент прийняття відповідного Плану реорганізації.

Реорганізація партії буде стосуватися всіх партійних структур, повинна проходити в декілька етапів та буде тривати приблизно 6 місяців.

Вона буде здійснюватися в процедурній, кадровій, фінансовій та організаційній площині. Реорганізація має досягнути, чи навіть розпочатися з найнижчого структурного рівня партії та зачепити всі її базові інститути:

В результаті реорганізації має відбутися:

- ідеологізація партії;

- реорганізація структури партії;

- багатократна розбудова інфраструктури та членської бази на рівні первинних осередків;

- суттєве покращення якості партійних кадрів;

- суттєве розширення кадрової бази та розширення кола партійних лідерів;

- суттєве розширення партійної самоврядності;

- зміна та удосконалення процедур прийняття рішень;

- корекція повноважень різних партійних підрозділів;

- підвищення якості планування та ефективності роботи партії;

- розширення професійного та інтелектуального потенціалу у сфері державних реформ;

- зміцнення функцій координації партією діяльності різних професійних середовищ тощо;

- створення механізмів постійного інституційного розвитку партії.

Основні заходи реорганізація партійної структури:

1. Офіційно визнати необхідність партійної реформи;
2. Затвердити концепцію реформи на Громадянських зборах (з’їзді) партії;
3. Публічно та широко оголосити суть реформи та її цілі і строки;
4. Наділити Політраду партії необхідними повноваженнями для проведення реформи;
5. Розробити та затвердити нову територіально-організаційну структуру партії;
6. Сформувати нову територіально-організаційну структуру партії;
7. Розпочати та реалізувати поетапний план реорганізації за схемою: а) область за областю; б) село – райцентр – обласний центр;
8. Реорганізувати центральний апарат партії;
9. Запровадити нові процедури прийняття партійних рішень та уніфіковану систему внутрішньої комунікації;
10. Запровадити нову вертикально інтегровану модель партійного управління;
11. Запровадити проектний принцип галузевої діяльності партії.

План реорганізації Партії:  

1	Визначити період реорганізації партії
2	Покрити всі зовнішні та внутрішні боргові зобов’язання;	травень 06
3	Визначити бюджет партії на перехідний період та джерела його покриття;	травень 06
4	Провести соціологічну оцінку рейтингу партії на старті реформи	травень 06
5	Розробити нову територіальну організаційну структуру партії	травень 06
6	Досягнути консенсусу у лідерській групі щодо ідеологічної бази партії	травень 06
7	Погодити на Центральній Раді концепцію Партійної реформи (включно з ідеологічною базою)	травень 06
8	На Громадянських зборах партії: - прийняти рішення про реорганізацію партії та затвердити її концепцію; - прийняти рішення про територіальну організаційну структуру партії - прийняти офіційне рішення про ідеологічну базу партії та затвердити перелік необхідних документів, що її підкріплюють; - обрати новий склад Політради партії, якому будуть делеговані повноваження здійснювати партійну реформу; - визначити жорсткі процедури взаємодії з політичним фракціями в місцевих радах	травень 06
9	Прийняти Політрадою партії позицію щодо поточної політичної ситуації: - результати виборів - ставлення до основних політичних гравців політичні пріоритети на коротку, середню та стратегічну перспективу	травень 06
10	Обрати Політрадою партії - Голову Політради Партії - Голову комісії з питань партійної реформи - Голову КРК та ЕК партії	червень 06
11	Створити на основі Комісії з питань партійної реформи Інститут партійного розвитку з відповідними повноваженнями (згідно статуту та Положення)	травень-вересень 06
12	Вибороти публічну площадку в системі виконавчої влади чи місцевого самоврядування для демонстрації ефективності ПОРИ	травень 06
13	Створити модульний бюджет функціонування модернізованої партії та розробити систему його наповнення.	вересень 06
14	Здійснити поетапну реорганізацію всіх територіальних структурних підрозділів партії;	червень грудень 06
15	Реалізувати програму системного залучення нового кадрового та лідерського потенціалу в партію відповідно до її ідеології	червень грудень 06
16	Оголосити публічний Маніфест про діяльність оновленої Громадянської партії	жовтень 06
17	Затвердити Стратегічний та Середньостроковий (5-ирічний) план розвитку оновленої Партії.	листопад 06
18	Здійснити запуск тематичних проектів і програм	листопад 06 - ...

Технічні завдання (індикатори) розвитку партії до 1 вересня 2007 року.

- Створити в кожній області первинні осередки від 30-70% населених пунктів

- Створити районні організації в усіх райцентрах України (з офісами)

- Досягнути рейтингу популярності партії 10%

- Досягнути кількість членів партії – 150.000 та активістів партії – 25.000

- Досягнути 20% забезпечення організаційних потреб партії за рахунок членських внесків

Основи реорганізації:

Реорганізація партії зумовлена цілою низкою об’єктивних обставин, серед яких програш на виборах, недостатньо професійний менеджмент, недостатня якість партійного активу, надмірна кількість компромісів у кадровій регіональній політиці, неефективні процедури прийняття організаційних рішень тощо. Тепер всі ці обставини дають розуміння, що для здійснення історичної місії партії - проведення радикальних якісних перетворень в системі державного управління та лібералізації життя суспільства необхідна глибинна та якісна реформа самої партії.

Реорганізація партії має відбутися на всіх структурних рівнях, але розпочатися „з низу до верху”. Процес реорганізації буде проходити в кожній області України окремо та послідовно. Для цього має бути складений графік (область за областю) протягом червня – грудня 2006 року. В кожній області реорганізація має відбуватися у такій послідовності: первинна організація – районна (міська І) – обласна (кущова, міська ІІ).

Процес реорганізації:

Процес реорганізації партійної організації в кожному населеному пункті має розпочинатися широкою інформаційною кампанію з повідомленням про реорганізацію та особливо про її суть. Дуже важливо, щоб сам етап інформаційної кампанії не лише привертав увагу громадян та спонукав їх приєднатися до участі у партії, а головне створював привабливий імідж, як партії, так і самому процесу її розвитку. Процес реорганізації партії необхідно перетворити в масштабну рекламну та інформаційно-пропагандистську кампанію!

Реорганізація партії повинна проходити у суворій відповідності до Процедури та Плану реорганізації партії затвердженої Політрадою партії, згідно повноважень наданих їй Громадянськими зборами партії.

Процедурні рамки реорганізації партії:

Реорганізація партії здійснюється поетапно на території кожної області України, а також у містах Києві та Севастополі. Процедура реорганізації партії у кожній області проводиться за типовою схемою:

1. Реорганізація первинних осередків (ПО)
2. Реорганізація районних організацій (РО)
3. Реорганізація обласних реорганізацій (ОО)
4. Зміна структури підпорядкування та визначення статусу для партійних організацій згідно рішень Обласної політради та Політради партії – створення МО-І, МО-ІІ та КО.

Загальний порядок реорганізації партії:

1. Реорганізація/створення ПО в усіх рай та облцентрах України.
2. Реорганізація обласної Політради партії за участі вже реорганізованих ПО в рай та облцентрах України - формування складу тимчасової обласної Політради.
3. Створення ПО в не менше 15 % населених пунктах кожної області.
4. Реорганізація РО партії за участі не менше 10 ПО партії на території району.
5. Створення постійно діючої обласної Політради партії.
6. Проведення Громадянських зборів на основі нової процедури.
7. Проведення Центральної Ради партії (обрання Політради).
8. Обрання Голови Політради партії.
9. Проведення організаційно - територіальної реформи партії (введення МО-І, МО-ІІ, КО).

Типовий порядок реорганізації (створення) ПО партії

1. Проведення інформаційної кампанії.

Передбачає, що не менше місяця до Загальних зборів ПО партії у місцевих ЗМІ проводиться серйозна інформаційна кампанія, що пояснює факт, суть, мету, ідеологію та план реорганізації місцевого осередку партії. Зокрема у місцевих друкованих ЗМІ та на листівках має бути розміщено типове оголошення, складене Виконкомом партії.

Цей етап реорганізації є надзвичайно важливим, оскільки пояснює не лише факт розвитку партії а виконує інформаційну та агітаційну функцію по відношенню до населення щодо перспектив розвитку партії.

У рамках інформаційної кампанії важливо, щоб максимальна кількість місцевих мешканців довідалася про час та місце проведення відкритих зборів ПО партії та були вмотивовані взяти в них участь. У рамках інформаційної кампанії також має бути роз’яснено, яка процедура участі у зборах ПО партії.

Першочергова реорганізація ПО партії проводиться у районних центрах України.

2. Процедура проведення відкритих зборів ПО партії.

Завданням проведення відкритих зборів ПО партії є встановлення та легітимізація діяльності ПО партії.

За 10 днів до проведення відкритих зборів ПО партії за визначеною адресою здійснюється видача нових (типових) заяв про членство.

Зразок типових заяв, тимчасових посвідчень та анкет затверджується, виготовляється та поширюється виключно Виконкомом партії. У відкрити зборах ПО партії мають право участі всі без виключення громадяни, що заповнили заяву про вступ в членство нового зразка, отримали відповідне тимчасове посвідчення та заповнили анкету з персональними даними.

Організацію проведення відкритих зборів ПО партії здійснює уповноважений представник ОО партії або Політради партії. Ця особа забезпечує процес реєстрації учасників зборів на підставі тимчасових посвідчень про членство, які і є мандати для голосування на відкритих зборах ПО партії.

Відкриті збори ПО партії приймають рішення простою більшістю голосів від кількості зареєстрованих учасників.

Відкрити збори партії обирають в. о. голови ПО партії на період до проведення наступних організаційних зборів ПО партії через 3 місяці. Під час реєстрації зацікавлені учасники відкритих зборів декларують свою готовність перейти у статус Активіста партії.

Результати й рішення відкритих зборів ПО партії:

- Рішення про реорганізацію/створення ПО партії;

- Рішення про реєстрацію членів ПО партії на підставі участі у відкритих зборах ПО партії;

- Визначення порядку залучення нових членів партії;

- Встановлення переліку потенційних Активістів партії, що бажають набути цей статус через сплачування членських внесків до наступних організаційних зборів ПО;

- Обрання тимчасового керівництва осередку, строком на 3-и місяці (в.о. керівника та в.о. секретаря)

На період до наступних організаційних зборів ПО партії в.о голови здійснює збір членських внесків від потенційних Активістів партії та формує їх реєстр.

В. о. не має права відмовлятися від отримання членських внесків з боку кандидатів, або не видавати їм відповідні посвідчення. Такі дії відразу тягнуть до втрати статусу в.о. голови ПО за рішенням Політради партії.

У наступних організаційних зборах партії (через 3-и місяці) беруть участь лише Активісти партії, які протягом 3-х попередніх місяців здійснювали сплату членських внесків, що документально зафіксовано за підписом в.о. голови П.О. партії або в.о. Секретаря П.О. Не пізніше як за 3-и дні до проведення організаційних зборів в.о П.О. партії має передати відомості про сплату членських внесків встановленого зразка уповноваженому представнику Політради партії. Лише після письмового підтвердження персонального складу учасників майбутніх організаційних зборів (Активістів партії) з боку уповноваженого представника Політради партії може бути призначена дата проведення Організаційних зборів ПО партії.

3. Організаційні збори ПО партії.

Проводяться не менше ніж через 3-и місяці після відкритих загальних зборів П.О. партії. Час та місце проведення організаційних збрів також публікується у місцевій пресі. На Організаційних зборах ПО право голосу мають лише Активісти партії, повноваження яких письмово підтверджуються представником Політради партії. Збори є відкритими та публічними.

Організаційні збори обирають Голову П.О., його заступників (за потребою) та Секретаря.

Всі кандидати на голову ПО протягом попередніх 3-х місяців мають отримати погодження на вибори обрання Голови ПО від Політради партії.

За підсумками Організаційних зборів ПО новообраний голова ПО проводить обов’язкову прес-конференцію.

Всі Активісти партії – учасники організаційних зборів становлять членську базу партії та є основою для партійного обліку та наступних організаційних процедур.

Всі наступні процедури реорганізації ПО на сільському рівні проводяться за аналогічною процедурою, під контролем Обласної політради партії, після її створення за участі ПО, створених в райцентрах області.

Згідно встановленої логіки реорганізації ПО, Політрадою партії мають бути визначені:

- Типовий порядок реформування РО партії.

- Типовий порядок реформування ОО партії

Детальне Положення про Процедуру реорганізації партії, що відповідає визначеній логіці та відповідний Графік будуть прийняті окремим рішенням Політради партії. 

Логіка розвитку партії

Лідерство в партії

Дуже важливо забезпечити можливості для партійного росту та розвитку лідерства в партії. Це можна зробити лише завдяки програм навчанню та уніфікованій процедурі кар’єрного росту у рамках партійної ієрархії.

Кандидат на ту чи іншу обрану посаду в партії повинен в обов’язковому порядку отримати схвальну оцінку спеціальної комісію на відповідність до ідеологічних та організаційних засад партії. Такі комісії мають створюватися вищими партійними органами та мають передавати звіт-характеристику на кожного номінанта за встановленою процедурою та формою до Політради партії. Політрада партії за встановленою формою та процедурою веде спеціальний персональний облік всього партійного активу.

Всі структури партії мають проводити обов’язкові звітно-виборчі збори (конференції) не рідше ніж 1 раз на 2-а роки, на яких проводиться переобрання керівників відповідних партійних структур. Всі посадові особи в Партії не можуть бути обраними більше як на 2-а терміни поспіль.

Проектний (програмний) принцип діяльності

Для забезпечення змістовних та якісних результатів, кожен напрямок діяльності партії має бути системно організований та організаційно відокремлений від інших напрямків роботи. Для реалізації такого підходу в партії буде застосовуватися проектний принцип діяльності.

Кожен партійний проект має свого менеджера та штат як на національному так і за потребою на регіональному рівні. Менеджер діє на основі затвердженого плану та безпосередньо відповідає за проміжні та підсумкові результати здійснення проекту. Партійні проекти є частиною виконавчої структури партії та координуються окремим проектним департаментом Виконкому. Проектний департамент використовує організаційну і ресурсну базу Виконкому партії та виконкомів місцевих партійних організацій не залежно від свого юридичного статусу.

Актуальні напрямки діяльності партії можуть мати постійний або тимчасовий характер. Постійна тематична діяльність партії оформлюється в постійно діючу партійну програму, тимчасова - в партійний проект.

Програма партії – постійна системна та тематична діяльність партії, спрямована на вирішення окремої проблеми або на досягнення окремого значного внутріпартійного чи суспільного завдання. Рішення про започаткування Програми приймає Політрада партії на підставі поданого обґрунтування та бюджетного забезпечення. Програма партії може здійснюватися в рамках діяльності виконкому партії, ІПР або інших припартійних структур чи організацій. Програма партії має відокремлений менеджмент та план діяльності. Реалізація Програми забезпечується Виконкомом партії. Реалізація програми партії не обмежується окремим часовим проміжком, а лише фактом досягнення поставленого завдання чи рішенням Політради щодо припинення реалізації програми. Наприкінці кожного року Політрада партії дає оцінку реалізації програм та приймає рішення про продовження чи припинення їх реалізації. Координацію та систематизацію здійснення партійних програм проводить Виконком партії.

Проект партії - тематичний план заходів спрямований на вирішення окремої проблеми або досягнення окремого конкретного завдання. Проект здійснюється в рамках обмеженого часового проміжку. Реалізація проекту припиняється за умови його виконання. Умови реалізації та організаційного забезпечення проекту партії тотожні до програми партії.

Процедура формування і виконання партійних проектів та їх взаємодія з партійними органами визначається окремим Положенням, що затверджується Політрадою партії.

Проекти і програми партії можуть мати як внутрішньо-організаційний так і суспільно-тематичний характер.

Партійні програми

- добрий (тіньовий) уряд - програма партії, що передбачає формування альтернативної програми, структури та кадрового наповнення для українського Уряду. У рамках цієї програми має бути відтворена діяльність центральних органів виконавчої влади через призму конкретних представників партії та здійснення „Програми національного прориву”. Такий уряд повинен постійно, через ЗМІ та і ін.. способи пропонувати системні рішення у всіх сферах державної політики та оперативно реагувати на поточні виклики та події. Діяльність Уряду означає, що за кожним напрямком державної політики у партії має бути обов’язково висококласний фахівець, здатний очолити відповідний напрямок діяльності (міністерство). Зокрема діяльність Уряду буде полягати у розробці та публічній презентації галузевих програм розвитку, здійсненні постійних коментарів щодо необхідних реформ, рішень та ініціювання Законів.

- „самопоміч” – програма партії, спрямована на організацію, за ініціативою партії, територіальних громад по всій Україні для захисту своїх спільних інтересів та створення громадського тиску на органи місцевого самоврядування для забезпечення їх законних прав і інтересів;

- „комітети захисту підприємців” – програма партії, спрямована на захист представників дрібного та середнього бізнесу від свавілля чиновників та недоброчесної конкуренції з боку ФПГ. Передбачає створення мережі офісів та уніфікованої системи дій, зокрема юридичного і політичного характеру а також застосування механізмів „прямої дії”.

- „зелена ПОРА” - програма партії, що діє у формі партнерської громадської організації для здійснення системи заходів і проектів в екологічній сфері. Діє, як окрема громадська організація.

- „молода ПОРА” – програма партії, що діє у формі партнерської громадської організації для здійснення системи заходів і проектів в сфері молодіжної політики та підготовки молодих партійних кадрів. Діє, як незалежна громадська організація, опираючись на ресурсну, організаційну, фінансову та ін. підтримку партії.

- „європейська ПОРА” - програма партії, що діє у формі партнерської громадської організації для здійснення системи заходів і проектів в сфері просування європейських цінностей та ідеї європейської інтеграції України. Діє, як незалежна громадська організація, опираючись на ресурсну, організаційну, фінансову та ін. підтримку з боку партії.

- „міжнародний інститут демократії” - програма партії, що діє у формі партнерської громадської організації для налагодження співпраці, а також політичної й організаційної підтримки демократичних рухів в авторитарних країнах пост - радянського простору. Діє, як незалежна громадська організація, опираючись на ресурсну, організаційну, фінансову та ін. підтримку партії.

- „нові кадри”, програма партії, спрямована на системний пошук та ангажування молодих і фахових спеціалістів у суспільно-політичну діяльність, зокрема у рамках діяльності партії.

- „регіональний лідер”, програма спрямована на системний і цілеспрямований пошук бажаних для партії лідерів на місцевому рівні. Суть проекту полягає в пошуку конкретних осіб в кожному населеному пункті, які відповідають ідеології, іміджу й цінностям партії та їх інкорпорацію в партійну систему.

- „пора села” – програма партії, орієнтована на популяризацію ідей партії в аграрному середовищі та для та реалізації ініціатив в аграрному секторі і в сільській місцевості. Програма зокрема передбачає спеціальну систему роботи з головами сільрад.

- „профспілки” – програма партії, спрямована на систематизацію й активізацію незалежного профспілкового руху в Україні. Передбачає розробку типових механізмів створення й розвитку локальної профспілки, а також розвиток її діяльності у політичному контексті.

Партійні проекти

- „відповідальність переможців” (моніторинг обіцянок), проект спрямований на забезпечення системного аналізу та постійної публічної оцінки всіх програмних і особистих зобов’язань, а також поточної діяльності впливових політичних сил в Україні.

- „чорні списки”, проект спрямований на громадську оцінку та систематизацію інформації про антидемократичну та антинародну діяльність окремих політиків, які за оцінкою Громадянської партії ПОРА мають переслідуватися за законом, а інформація стати надбанням громадськості.

- „громадські розслідування”, проект спрямований на проведення незалежних громадських розслідувань незаконної або неетичної діяльності чиновників та партійних високо посадовців, а також невідповідність їх реальних дій до передвиборчих оцінок та публікації в пресі їх результатів.

- ПроНАТО, проект спрямований на масштабне роз’яснення та популяризацію ідеї участі України в НАТО.

- „золота десятка” – цілісний ПР - проект спрямований на системне та змістовне просування групи лідерів партії у громадянському сприйнятті. Завданням цього проекту є чітко ідентифікувати групу лідерів партії, створити їм позитивний імідж, збільшувати їх впізнаваність у суспільстві та створити індивідуальний моральний й професійний образ.

- „платинова трійка” – завдання аналогічне до попереднього лише з індивідуальною акцентуацією на особистих харизматичних рисах малої групи лідерів партії з тим, щоб вивести їх популярність в число найбільш впізнаваних та рейтингових політиків України.  

- „заробітчани” – комплекс заходів, спрямований на забезпечення прав та соціальну й політичну підтримку українських громадян, що тимчасово працюють за кордоном. Проект передбачає захист прав, інформаційну та консультаційну допомогу а також посилення ролі МЗС на захист українських громадян. Буде здійснюватися як в Україні так і поза її межами.

- „жінки в політиці” – програма партії, спрямована на системний пошук жінок, зацікавлених в участі в регіональному та національному політичному житті та їх залучення до активного розвитку партії та просування у партійній ієрархії.

Реалізація кожного проекту та його технічна документація затверджується на засіданнях Політрад партії, за представленням менеджера проекту. Кожен проект має свій відокремлений бюджет. Бюджет проекту може формуватися з коштів партії, добровільних пожертв, донорських коштів тощо. Бюджет проекту може наповнюватися, як на національному так і на регіональному рівнях. Бюджет проекту формується окремо від бюджету партії, і лише після його затвердження та фіксації джерел наповнення консолідується з загальним бюджетом партії.

Внутрішньопартійні напрямки розвитку

- Програма розвитку членства – комплекс системних дій спрямованих на становлення та розвиток інституту партійного членства (системне кількісне збільшення членів та підвищення їх організаційної спроможності).

- Програма „партійна школа” – створення постійно-діючого підрозділу в рамках ІПР, що розробить методологію й механізми постійних внутрішньопартійних навчань. Зокрема буде створена система „літніх шкіл”, дистанційних й очних навчальних семінарів тощо. Передбачено, що в рамках програми будуть розроблятися навчальні й методичні матеріали для партійного активу та членів, а також будуть організовуватися спецкурси й майстеркласи за окремими напрямками партійного менеджменту (ЗМІ; вибори; управління; фандрайзінг; тощо).

- Програма кадрового розвитку партії - (полювання за головами) передбачає здійснення цілеспрямованого й системного пошуку якісних кадрів та забезпечення їх участі (або співпраці) з партією. Головне завдання програми: - залучити найбільш авторитетних та активних мешканців кожного окремого населеного пункту до членства чи співпраці з партією. Цю роботу необхідно вести системно, цілеспрямовано та поадресно, за адміністративно-територіальним принципом. Такий пошук має вестися на трьох рівнях:

- виявлення та залучення перспективної молоді

- виявлення та залучення активістів й авторитетів на рівні місцевих громад

- системна співпраця та залучення знакових в Україні людей

- Газета „ПОРАдій” - партійний періодичний друкований орган для партійного активу, членів та прихильників партії, що укріплює ідеологічний формат партії, інформує про її поточну діяльність, плани, здобутки, життя регіональних організацій тощо. Поміж іншого газета також дозволить проводити внутрішньопартійні дискусії.

- Регіональна преса – програма спрямована на встановлення тісних та стабільних взаємовідносин з визначеним переліком регіональних ЗМІ, які можуть стати постійними інформаційними партнерами партії. В ідеалі створити взаємовигідні відносини й визначити спільний інтерес з власниками чи менеджментом цих видань.

- Міжнародна співпраця – план міжнародних заходів, метою якого є встановити партнерські стосунки з впливовою політичною силою у кожній європейській країні а також країнах пост - радянського табору. Тактичним завданням цього напрямку роботи є вступ Громадянської партії в одне з європейських міжпартійних об’єднань.

- Програма лояльності – програма передбачає налагодження системної співпраці з лідерами та активістами різноманітних неформальних середовищ (корпоративні групи, територіальні громади, галузеві громадські спілки, профспілкові організації тощо). Зокрема діяльність передбачає систематизацію інформації про ці об’єднання та середовища, та налагодження особистих стосунків й співпраці з її лідерами для реалізації завдань партії та просування партійних ідей.

- Пропаганда – створення постійних та системних механізмів пропаганди партійної ідеології та просування практичних ініціатив партії, в першу чергу Програми національного прориву. Такий блок діяльності передбачає розробку спеціального плану та набору інструментів для партійної пропаганди.

Ці та інші проекти внутрішньопартійного розвитку затверджується на засіданнях Політрад партії, за представленням уповноваженого куратора. Керівники таких програм є штатними працівниками. Бюджет програм внутрішньопартійного розвитку є частиною загального бюджету партії.

Система звітності в партії.

Система ефективної звітності в партії є одним із ключових завдань її розвитку. Ефективність роботи майже кожної суспільно-політичної корпоративної системи в Україні страждає через відсутність ефективної системи моніторингу діяльності й контролю за виконанням рішень. Таким чином у рамках окремих процедурних рішень та частиною системи корпоративного управління має бути створено Положення про систему звітності в партії.

Це зібрання стандартних процедур, що дають можливість оцінити ефективність роботи кожного окремого територіального чи функціонального підрозділу та здійснити аналіз виконання всіх партійних рішень. Система звітності формується за уніфікованими процедурами, включає якісні й кількісні показники та охоплює всі головні напрямки партійної діяльності (фінанси, членство, організаційні рішення, рейтингові показники, галузеву ефективність тощо).

Корпоративність та самозахист.

Одним із ключових показників життєздатності та ефективності партії є чітко сформована корпоративна культура та система корпоративної солідарності й самозахисту від „зовнішніх атак”. Такого рівня внутрішньої консолідації можна досягнути лише за умов ідейної єдності, ідеологічної спорідненості та відчуття вищості корпоративних інтересів над особистими. Надзвичайно важливо створити стійке внутрішнє розуміння, що збереження корпоративних інтересів неминуче призведе до гарантованого забезпечення інтересів й захисту кожного окремого члена партії.

Щоб досягнути таких високих стандартів корпоративної солідарності необхідно обов’язково, публічно та показово з самого початку партійної реформи захищати інтереси кожного окремого члена партії та інтереси окремих партійних підрозділів. На початковому етапі варто також провести декілька гучних публічних акцій, що дають громадськості чітке розуміння готовності партії захищати інтереси її членів. Стандартні механізми й процедури корпоративного захисту мають бути також сформульовані в рамках окремої Методологічної рекомендації, затвердженої Політрадою партії.

План PR - забезпечення реформи партії 

Ефективна реорганізація партії та досягнення поставлених завдань першочергово залежить від ефективності інформаційної та ПР кампанії реформи партії. Тому надзвичайно важливо, на початковому етапі, не пізніше червня 2006 року, закріпити в масовій свідомості розуміння того, що ПОРА не лише залишається активним учасником політики, а й розуміння того, що у неї найамбітніші і найперспективніші плани, а також те, що за існуючого хаосу лише у єдиної ПОРИ правильне розуміння перспектив розвитку країни.

Тому план реорганізації партії має супроводжуватися наступними етапами ПР-кампанії:

Крок 1. Реанімація (червень 2006)

Здійснення системи інформаційних заходів спрямованих на те, щоб:

- Якомога потужніше проголосити майбутні плани й амбіцій партії;

- Оголосити своє різко критичне ставлення до всіх без виключення впливових політичних сил;

- Повідомити, що ПОРА на відміну від інших політичних сил не програла ці вибори, а здійснила грандіозний крок у своєму розвитку;

- Повідомити, що ПОРА не дивлячись ні на що зберегла чистоту рядів й принципів, але здобула досвід та професіоналізм;

- Чітко наголосити на особливій та унікальній позиції партії, її принциповій відмінності від інших тощо.

Крок 2. Успіх (липень-грудень 2006).

Після закріплення у свідомості громадян нової позиції партії та її амбіцій необхідно перейти до розвитку цієї тези та зокрема демонстрації на практиці досягнення оголошених цілей. Крім того з психологічної точки зору ПОРІ необхідно відновити репутацію успішної сили. Для цього потрібно:

- Реалізувати Програму успішних кроків та забезпечити її масову пропаганду.

Необхідно визначити декілька національних та локальних, але дуже очевидних й дратівливих для суспільства проблем та домогтися їх вирішення. Процес вирішення цих проблем та заслуги партії мають бути очевидні й безсумнівні. Це дасть можливість як на ділі заявити про те, що партія живе, так і продемонструвати незмінність її принципів та ефективність дій.

- Створення «площадки»

Цілком очевидно, що за існуючих обставин й в часовий проміжок до наступних виборів недостатньо демонструвати лише постійну політичну позицію та бути присутнім в інформаційному просторі. Потрібні конкретні та ефективні дії в реальній системі влади. Для цього ПОРІ будь-що треба отримати відповідальність за якийсь окремий орган державної влади, напрямок державної політики чи муніципальну одиницю. Такими „площадками” на жаль не можуть бути місцеві органи влади в регіонах, де ПОРА отримала фракції в місцевих радах, оскільки цього вочевидь недостатньо, щоб продемонструвати національний масштаб. Тому партії будь-що потрібно отримати національну площадку, де можна було би чітко означити сферу відповідальності ПОРИ та наочно й постійно демонструвати свою ефективність, новаторські підходи, реформи тощо. Рішення цієї проблеми поки що немає.

- План національного прориву

Необхідно публічно позиціонувати партію, як носія принципово нової національної ідеї та особливо, як політичної сили, що має принципово відмінні політичні мотиви від інших політичних сил, які борються лише за владу заради влади. Партії необхідно принципово та змістовно виділитися з ряду інших політичних сил. Для цього треба демонстративно просувати ідею радикальних реформ й зокрема Плану національного прориву.

Крок 3. Реформи. (липень-грудень 2006)

Ця частина плану передбачає проведення масштабної та системної інформаційної кампанії, що популяризує та роз’яснює саму ідею внутрішньопартійної реформи. Ця частина ПР-кампанії повинна давати розуміння, що ПОРА це дійсно громадянська партія, яка старається все глибше інтегруватися з суспільством та стати народною політичною ініціативою. Така пропаганда повинна здійснюватися за конвеєрним принципом й першочергово проводитися на локальному рівні. Типовий план локальної кампанії з пропаганди реформи партії має бути розроблений на методологічному рівні в рамках окремого документу. На завершальному етапі реформи в суспільній свідомості Громадянська партія має перетворитися в принципово нову пост-помаранчеву ліберально-патріотичну політичну силу.

Крок 4. Маніфест. (листопад 2006)

На завершальній стадії реорганізації партії ПОРА має перетворитися в зовсім іншу політичну якість. У психологічному сприйнятті громадян вона має перетворитися не лише на носія нових ідей, а на масштабну й впливову політичну силу, що стрімко набирає популярності. Перехід в нову якість має супроводжуватися потужним політичним Маніфестом, що має оголосити нову політичну епоху для країни, епоху нової політики, нових політиків та реформ. Цей документ має бути оприлюднений приблизно на початку листопада 2006 року.

Крок 5. Тіньовий уряд (грудень 2006 - ...)

Відразу після проголошення нової якості у Меморандумі ПОРА повинна заявити про амбіцію та готовність сформувати новий Уряд, щоб приступити до реалізації плану радикальних реформ – Плану національного прориву. Ця інформація та агресивна щоденна присутність представників Тіньового уряду партії через презентацію концептуальних ідей, актуальних коментарів й пропозицій у ЗМІ має стати звичною для громадян України протягом усього періоду до одержання перемоги на наступних виборах.

Крок 6. Потрібні зміни.

На завершальному етапі реалізації цього ПР плану необхідно досягнути дуже принципової тактичної цілі – зміни головного суспільного дискурсу (віртуального суспільного протиріччя) з теми помаранчево-синього протистояння на тему необхідності реалізації програми радикальних реформ заради національного прориву.

Досягнення цього завдання передбачає без перебільшення перемогу в інформаційній війні, оскільки жодна з сьогоднішніх впливових політичних сил не зацікавлена в такій зміні головної політичної теми, оскільки це веде до їх політичної маргіналізації. Для майбутнього успіху партії на політичний порядок денний суспільства має вийти нова тема протистояння старої й нової політики (політичних сил старої й нової епохи) та необхідності конкуренції ідей розвитку тощо. Тут надзвичайно перспективним є популяризація ідеї створення пост-помаранчевої політичної сили.

Для досягнення цього завдання має бути підготовлений та реалізований протягом кількох місяців якісний, агресивний та потужний план медіа-кампанії.

ЗАХОДИ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАВДАНЬ

організаційна логіка

Функціонально структура управління партії буде ділитися на функції планування, виконання та контролю, які пронизуватимуть всю вертикальну структуру партії.

Розподіл на національному рівні:

Політ рішення - Політрада

Планування - Інститут партійного розвитку та ін. інституції

Виконання - Виконком (система виконкомів)

Контроль - Контрольно-ревізійна комісія + етична комісія (розбір ситуацій)

На рівні місцевої організації:

Рішення – Місцеві політради

Планування - Аналітична служба

Виконання - Виконком

Контроль - КРК, ЕК

Організаційна структура партії має відповідати загальній стратегії, логіці та мотивам партійного будівництва. Тому вона повинна бути постійно спрямованою на здійснення партійної пропаганди та передбачати можливість швидкої та ефективної трансформації в систему місцевого самоврядування, виконавчої та законодавчої влади. Для цього партія повинна в своїй роботі широко використовувати, як існуючу організаційну структуру, так і індивідуальний потенціал членів партії. В інтересах цих завдань і має бути організована партійна структура в основі якої стоїть розгалужена мережа первинних осередків партії.

Окремо необхідно відзначити необхідність типових процедур забезпечення внутрішнього зв’язку та обов’язкового зворотнього зв’язку від нижчих партійних організацій до вищих.

Члени партії:

Формування партії нового типу потребує особливої уваги до перегляду функції та ролі інституту членства в партії. Громадянська партія ПОРА, яка базується на свідомій та масовій підтримці співгромадян в основу свого розвитку має покласти побудову широкої інфраструктури з якісним та чисельним членством.

Член партії є головним носієм партійної ідеї та інструментом популяризації ідеології партії, зокрема під час виборчої кампанії. Відданий та вмотивований член партії є її першоосновою та смислом партійного будівництва. Тому всі політичні утворення, які нехтують цим розуміння або неспроможні його реалізувати приречені на провал.

Партійне членство повинно розвиватися на основі громадян, що розділяють позицію партії із власних переконань. Член партії має обов’язково бути добре обізнаним з програмними принципами, стратегією та тактичними завданнями партії та брати участь у їх формуванні.

Членство в партії розділяється на 2-а типи:

1. член партії – повнолітній громадянин України, що написав заяву про вступ до партії та розділяє її програмні засади;

Таке членство здобувається відразу після одержання тимчасового посвідчення про членство. Заява про вступ до партії та тимчасове посвідчення про членство має бути типового зразка та виготовлятися типографським шляхом Виконкомом партії. Член партії має право участі у всіх заходах партії та право отримати вищий рівень членства в партії - статус Активіста партії.

2. активіст партії - член партії, що бере активну участь у партійному будівництві, зокрема регулярно сплачує членські внески.

Таке членство набувається автоматично за фактом тримісячної сплати членських внесків встановленого розміру. Розмір сплати членських внесків встановлюється Політрадою партії 1 раз на квартал. В особливих випадках (обмеження дієздатності, особливі заслуги тощо), за поданням відповідної партійної організації рішенням Політради партії може бути наданий статус Активіста партії без членських внесків.

Активіст партії наділений правом участі у внутрішньопартійних представницьких заходах партії. Активіст партії обирає та може бути обраним, як кандидатом в депутати різного рівня, так і в органи управління партією. На будь-які представницькі посади в партії та на виборах до рад різних рівнів може бути обраний лише Активіст партії, якщо інше не передбачено окремим рішенням Політради партії.

Статус Активіста партії (в тому числі для голосування на представницьких заходах партії) підтверджується відповідним пластиковим посвідченням, яке виготовляється Єдиним центром обліку членства у Виконкомі партії, та відомістю відповідного зразка про сплату членських внесків (не менше 3-х останніх місяців). Посвідчення виготовляється лише після фізичного отримання оригіналів заяв та облікових анкет Виконкомом партії. Активіст Партії також має зобов’язання залучити до членства в партії в статусі Активіста не менше 1-ї особи в місяць.

Збір членських внесків веде первинний осередок партії, а їх розпорядником є районна (міська І) організація партії. Членські внески розподіляються між усіма структурними підрозділами партії за прогресивною схемою: 50% +.

Облік членів та активістів партії в обов’язковому порядку ведеться первинним осередком партії та Виконкомом партії.

Процедура виключення з партії.

Рішення про виключення з партії приймається лише обласною (рівною до неї) політрадою партії або Політрадою партії. Виключення з партії здійснюється з власної ініціативи названих партійних органів, або за поданням територіального структурного підрозділу партії. Рішення про виключення приймаються на підставі висновку обласної КРК або КРК партії через порушення Статутних норм партії. Рішення про виключення може бути оскаржене перед Політрадою партії.

Облік членів партії.

Повний персональний облік членів та Єдину електронну базу даних членства в партії веде Виконком партії. База даних вміщує координати, персональні та анкетні дані всіх членів партії. Єдина база даних членів партії формується на підставі оригіналів заяв про членство, які пізніше зберігаються в Архіві партії. Первинний збір заяв та анкет, як і первинний облік членів партії проводиться первинною організацією партії. Персональний перелік членів партії може бути розміщений на офіційній вебсторінці партії.

Для збільшення кількості членів, партія веде системну та планомірну діяльність у рамках окремого Плану розвитку членства. План збільшення кількості членів партії складається кожним територіальним структурним підрозділом партії на основі головного щорічного Плану розвитку членства, що готується Виконкомом партії.

За виконання цього плану на підзвітній території відповідають керівники відповідних територіальних структурних підрозділів партії. Попередження, є мінімальним дисциплінарним покаранням за невиконання плану розвитку членства для кожного керівника територіального структурного підрозділу партії.

Процедура набуття та обліку членства має бути деталізованою та закріпленою відповідним процедурним положенням.

Дисциплінарні покарання.

Дисциплінарні покарання можуть бути застосовані лише у відношенні до окремих членів партії за порушення Статуту партії, порушення партійної дисципліни, невиконання партійних доручень та завдання особистими діями шкоди іміджу партії.

Види покарань:

- попередження;

- тимчасове припинення повноважень;

- тимчасове припинення членства;

- виключення з членів.

Тимчасове припинення членства обов’язково тягне за собою і тимчасове припинення повноважень, але не навпаки.

Винесення З-х попереджень протягом року, тягне за собою припинення посадових повноважень та/або виключення з партії.

Рішення про дисциплінарні покарання в рамках своїх повноважень приймаються на основі письмових висновків КРК або ЕК Обласною Політрадою (рівною до неї), Політрадою або Центральною радою партії.

У рамках реформи має бути підготовлене окреме Положення про дисциплінарні покарання в Громадянській партії ПОРА.

Партійна комунікація

Ефективна внутрішньопартійна комунікація є запорукою ефективності партії. З попередніх уроків стає зрозуміло, що якість партійної роботи напряму залежить від розуміння кожним членом партії суті внутрішньопартійних процесів.

Тут ключовим є питання максимально якісного, оперативного та масштабного донесення інформації до кожного члена партії безпосередньо або з мінімальною кількістю посередників. Інформація може стосуватися, як прямих директив до дії, так і роз’яснення суті політичних процесів, логіки партійних рішень тощо. Також надзвичайно важливо забезпечити можливість системного зворотного зв’язку членів партії з партійними організаціями різного рівня.

Така ж логіка працює і у випадку інформування та взаємодії між партійними організаціями різного рівня. Ідеальною є створення системи, за якою центральні органи партії змогли б доносити необхідну інформацію до всіх членів партії та партійних організацій безпосередньо.

Інструменти:

- СМС-розсилка до всіх членів (пріоритет - Активістів) партії та партійних організацій;

- Розсилка за допомогою електронної пошти;

- Внутрішній партійний веб - форум на сайті;

- Електронна довідка на сайті;

- Щомісячний друкований партійний бюлетень;

- Партійна газета;

- Кол-центр;

Важливо встановити стандартні електронні та поштові форми запитів членів партії на адресу КРК та ЕК партії з заявами щодо можливих скарг та пропозицій.

Також важливим механізмом покращення якості роботи органів партії буде система регулярного інтерактивного опитування членів партії щодо злободенних проблем.

структура партії.

1-й рівень

Первинний осередок

Первинний осередок – базовий організаційний підрозділ партії. Формується за територіальним принципом. Здійснює всі основні функції та повноваження партії по відношенню до суспільства. Формується за територіальним принципом, має свій номер та назву.

Кількість членів ПО повинна становити від 5 до 500 Активістів партії. ПО очолюється керівником, обраним на загальних зборах, а також має секретаря та за потребою заступників керівника ПО. Рішення ПО приймаються на його зборах простою більшістю голосів, за участі не менше 2/3 Активістів партії, що належать до ПО. Керівник ПО відповідає за координацію його діяльності, персональний облік членів та виконання партійних рішень.

Збори первинних осередків проводяться не рідше 1 раз на 2 місяці.

ПО – складається з Членів та Активістів. Право голосу мають лише Активісти.

ПО обирає керівництво, обирає кандидатів в депутати та кандидатів в керівники муніципального органу свого територіального рівня, делегує депутатів на районні конференції.

2-й рівень

До 2-го рівня партійної ієрархії належать Районна організація партії (РО) та Міська-І організація (М-ІО) партії. Створення останнього виду партійної організації в офіційній районній адміністративно-територіальній одиниці можливе лише за окремого рішення ОО або КО. РО та М-ІО можуть існувати паралельно.

Депутати районної ради та рад інших рівнів на території району висуваються за окремою процедурою, закріпленою в окремому Положенні та затвердженою Політрадою партії.

Райорганізація

Райорганізація – територіальний структурний підрозділ партії, що географічно відповідає офіційному районному адміністративно-територіальному поділу України. РО складається не менше ніж з 3-х первинних осередків. Обирає власне керівництво, кандидатів в депутати до місцевої райради, делегує депутатів на партійні конференції вищого рівня. РО погоджує кандидатів в депутати представницьких органів нижчого рівня.

Органи управління РО:

- районна конференція

- районна політрада партії

- райвиконком (модульний)

- Голова районної політради

- Рай. КРК

Формує план розвитку (збільшення первинних осередків та розширення членства), затверджені Обласною (рівні до неї) політрадою. Контроль за виконанням плану здійснює відповідна облорганізація та КРК партії.

Розглядає спори та приймає рішення в підзвітних їй первинних осередках партії.

Регламент та типові внутрішні процедури діяльності РО будуть визначені Політрадою партії у рамках окремого Положення.

Міськорганізація І

Міська І організація партії – територіальний структурний підрозділ партії, що географічно відповідає межам окремого міста з населенням від 25.000 до 200.000 громадян. Статус М-ІО прирівнюється до статусу РО.

М-ІО складається не менше ніж з 3-х первинних осередків. Обирає власне керівництво, кандидатів в депутати до міськради (за окремою процедурою), делегує депутатів на партійні конференції вищого рівня. М-ІО погоджує кандидатів в депутати представницьких органів нижчого рівня.

Рішення про створення М-ІО приймається відповідною ОО (рівною до неї). М-ІО може створюватися лише в рамках окремого міста.

Органи управління РО:

- Міська конференція

- Міська політрада партії

- Міськвиконком (модульний)

- Голова міської політради

- Міськ. КРК

М-ІО формує план розвитку (збільшення первинних осередків та розширення членства), затверджені Обласною (рівні до неї) політрадою. Контроль за виконанням плану здійснює відповідна ОО (рівна до неї) та КРК партії. Розглядає спори та приймає рішення в підзвітних їй первинних осередках партії.

Регламент та типові внутрішні процедури діяльності М-ІО будуть визначені Політрадою партії у рамках окремого Положення.

3-й рівень

До 3-го рівня партійної ієрархії належать Обласна організація партії (ОО), Міська-ІІ організація партії (М-ІІО) та Кущова організація (КО) партії. Створення останніх 2-х варіантів партійних організацій можливі лише за окремого рішення Політради партії. М-ІІО та ОО можуть існувати паралельно. Створення КО означає наявність на території утвореної згідно обласного адміністративно-територіального поділу України декількох КО (і можливо М-ІІО), рівних за своїми повноваженнями та прирівняних у статусі до ОО.  

Депутати обласної ради висуваються за окремою процедурою, закріпленою в окремому Положенні і затвердженою Політрадою партії.

Облорганізація.

Облорганізація (ОО) – територіальний структурний підрозділ партії, що географічно відповідає офіційному обласному адміністративно-територіальному поділу України. Складається не менше ніж з 3-х районних та/або М-ІО осередків партії. Обирає власне керівництво, делегує депутатів на Громадянські збори та інші представницькі заходи партії. ОО пропорційно з іншими парторганізаціями, прирівняними до неї, що діють в рамках обласного амін-територіального поділу України, висуває кандидатів в депутати облради (згідно окремої процедури, затвердженої Політрадою партії).

ОО у сфері своїх повноважень має „право вето” на рішення нижчих територіальних структурних підрозділів, погоджує кандидатури голів політрад районних (міських-І) партійних організацій, кандидатів в депутати місцевих рад на території підзвітної області та кандидатів на міських голів.

Має:

- Обласну конференцію

- Раду керівників районних організацій

- модульний виконком

- Голову Обласної парторганізації

- Обл. КРК

ОО формує план розвитку (збільшення районних осередків та розширення членства). Контроль за діяльністю ОО здійснює Політрада партії та КРК партії. ОО розглядає спори та приймає рішення в підзвітних їй територіальних структурних підрозділах партії.

Регламент та типові внутрішні процедури діяльності ОО будуть визначені Політрадою партії у рамках окремого Положення.

Міськорганізація ІІ

Міськорганізація - ІІ (М-ІІО) - територіальний структурний підрозділ партії, що відповідає офіційним межам міста з населенням понад 200.000 громадян. Статус М-ІІО прирівнюється до статусу ОО. Рішення про створення міськорганізації ІІ приймається Політрадою партії. М-ІІО складається не менше ніж з 5-и первинних осередків партії. Обирає власне керівництво, делегує депутатів на Громадянські збори та інші представницькі заходи партії. М-ІІО пропорційно з іншими парторганізаціями, прирівняними до неї, що діють в рамках обласного амін-територіального поділу України, висуває кандидатів в депутати облради (згідно окремої процедури, затвердженої Політрадою партії).

М-ІІО у сфері своїх повноважень має „право вето” на рішення нижчих територіальних структурних підрозділів, погоджує кандидатури голів ПО на підзвітній території, кандидатів в депутати місцевих рад та кандидата на міського голову. М-ІІО формує план розвитку (збільшення ПО та розширення членства). Контроль за діяльністю М-ІІО здійснює Політрада та КРК партії. М-ІІО розглядає спори у підзвітних їй територіальних структурних підрозділах партії.

Має:

- Міську конференцію

- Міську політраду

- Виконком (модульний)

- Голову Міської політради

- Міськ. КРК

Регламент та типові внутрішні процедури діяльності М-ІІО будуть визначені Політрадою партії у рамках окремого Положення.

Кущова організація.

Кущова організація партії (КО) – територіальний структурний підрозділ партії, що географічно знаходиться в межах однієї з офіційних областей України. КО створюється шляхом умовного розділення великих областей (наприклад Донецької) на декілька частин та становить не менше 1 млн. населення. КО складається не менше ніж з 3-х районних та/або М-ІО осередків партії. Обирає власне керівництво, делегує депутатів на Громадянські збори та інші представницькі заходи партії. КО пропорційно з іншими парторганізаціями, прирівняними до неї, що діють в рамках обласного амін-територіального поділу України, висуває кандидатів в депутати облради (згідно окремої процедури, затвердженої Політрадою партії).

Рішення про створення КО приймається Політрадою партії. Політрада партії також визначає географічні межі КО та населені пункти де розташовується керівні органи КО.

КО у сфері своїх повноважень має „право вето” на рішення нижчих територіальних структурних підрозділів, погоджує кандидатури голів політрад районних (міських-І) партійних організацій, кандидатів в депутати місцевих рад на території підзвітної області та кандидатів на міських голів.

Має:

- Кущову конференцію

- Раду керівників районних організацій

- Кущовий виконком (модульний)

- Голову Кущової парторганізації

- Кущове КРК

КО формує план розвитку (збільшення районних осередків та розширення членства). Контроль за діяльністю ОО здійснює Політрада партії та КРК партії. ОО розглядає спори та приймає рішення в підзвітних їй територіальних структурних підрозділах партії.

Регламент та типові внутрішні процедури діяльності КО будуть визначені Політрадою партії у рамках окремого Положення.

4-й рівень

Національні партійні органи.

Виконком, Контрольно-ревізійна комісія (КРК), Етична комісія (ЕК) а також Виборчий штаб партії та Інститут партійного розвитку – національні партійні органи. Вони працюють в межах повноважень наданих Статутом та/або Громадянськими зборами партії.

Виконком партії – здійснює оперативне керівництво всією вертикально інтегрованою структурою виконавчих підрозділів партії та забезпечує виконання її статутної діяльності та рішень Громадянських зборів, Центральної ради та Політради партії. Також формує плани та технічні завдання обов’язкові для виконання всіма територіальними структурними підрозділами партії. На період виборчої кампанії забезпечує формування Виборчого штабу та делегує йому свої повноваження.

Система виконавчого управління партією будується суворо за модульним принципом. Тобто всі виконавчі функції є уніфікованими та вертикально інтегрованими від Виконкому партії до Виконкому райорганізації партії. Штатні працівники всієї виконавчої системи партії є прямо підконтрольні та підзвітні Виконкому партії.

Виконком партії здійснює організаційно-технічне та фінансове забезпечення діяльності Політради