ПОРА ПОРА - громадянська партія ПОРА
Українською мовою Англійською мовою
Головна arrow Пропозиції партії: arrow Пакет розвитку

Меню

Головна
Новини
Вибори 2007
Про партію
Керівні органи
Громадянські збори
Центральна Рада
Політична Рада
Контрольно-ревізійна комісія
Як вступити?
Виступи і публікації
Символіка
Матеріали
Агітматеріали
Розваги
Відео
Історія
Фотоальбом
Форум
Контакти

Проекти

Реорганізації партії ПОРА
Пропозиції партії:
Виконані проекти
Чорний список
com_content
ЗМІСТ пакета розвитку
Скачати наглядну презентацію ''Пакета розвитку'' .pdf (2.43 Mb)
Скачати ''Пакет розвитку'' (305 Kb)
Загальна характеристика законопроектів
Єдиний соціальний податок
Єдиний податок суб'єктів малого підприємництва
Податок з доходів фізичних осіб
Податок на додану вартість
Оподаткування прибутку підприємств
Податок на майно
Території пріоритетного розвитку, спеціальні економічні зони та туристсько-рекреаційні зони
Спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків
Проект закону Надрукувати Надіслати електронною поштою
29.10.05

ЗАКОН УКРАЇНИ

 

„Про загальні засади створення і функціонування територій пріоритетного розвитку, спеціальних економічних зон та туристсько-рекреаційних зон”

 

Цей Закон визначає порядок утворення, функціонування і ліквідації на території України спеціальних економічних зон та запровадження на територіях пріоритетного розвитку або на територіях туристсько-рекреаційних зон спеціального режиму інвестиційної діяльності.

 

Стаття 1. Визначення термінів.

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1.1. Територія пріоритетного розвитку (ТПР) - територія, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови, незадовільний стан зайнятості населення та на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності для створення нових робочих місць.

1.2. Спеціальна економічна зона (СЕЗ) – частина території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються спеціальні митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб. Територія СЕЗ вважається спеціальною митною зоною відповідно до Митного кодексу України.

1.3. Туристсько-рекреаційна зона (ТРЗ) - територія, які створюються в регіонах, що мають багатий природний, рекреаційний та історико-культурний потенціал, з метою ефективного його використання і збереження, а також активізації підприємницької діяльності (в тому числі із залученням іноземних інвесторів) у сфері рекреаційно-туристичного бізнесу.

1.4. Реструктуризація підприємства – здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форми власності, організаційно-правової форми, з метою фінансового оздоровлення підприємства, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

1.5. Перепрофілювання підприємства - зміна технології виробничого процесу для випуску нової продукції (виконання робіт, надання послуг);

1.6. Реконструкція підприємства – переобладнання існуючих виробничих потужностей, пов'язане з удосконаленням виробництва і підвищенням його техніко-економічного рівня на основі науково-технічних досягнень, що здійснюється за комплексним проектом реконструкції підприємства з метою збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості та зміни номенклатури продукції при поліпшенні умов праці та охорони навколишнього природного середовища.

1.7. Інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування та митного регулювання, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань створення і функціонування окремих СЕЗ та запровадження спеціальних режимів інвестиційної діяльності на ТПР.

 

Стаття 2. Мета створення, статус, строк і територія СЕЗ або ТРЗ.

2.1. Метою створення СЕЗ є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.

Метою створення ТРЗ є стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, спрямованої на збереження та ефективне використання природних лікувальних ресурсів курортів, прискорення економічних реформ у лікувально-оздоровчій галузі та розвиток туризму.

2.2. СЕЗ і ТРЗ являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території СЕЗ і ТРЗ запроваджуються спеціальні митні, валютно-фінансові, пільгові податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних осіб.

2.3. Територія СЕЗ або ТРЗ, а також строк, на який вона створюється, визначаються Верховною Радою України шляхом прийняття окремого закону для кожної СЕЗ.

2.4. СЕЗ або ТРЗ вважається ліквідованою з моменту закінчення строку, на який її було створено, якщо його не буде продовжено Верховною Радою України.

СЕЗ або ТРЗ може бути ліквідована Верховною Радою України до закінчення строку, на який її було створено, за поданням Президента України або Кабінету Міністрів України.

Питання про доцільність продовження строку функціонування СЕЗ або ТРЗ або її дострокову ліквідацію може бути передано для вивчення комісії незалежних експертів, створюваній Верховною Радою України.

Верховна Рада України повинна розглянути подані пропозиції тримісячний строк з дня подання зазначеної пропозиції винести відповідне рішення.

СЕЗ або ТРЗ вважається достроково ліквідованою з моменту прийняття відповідного закону про її ліквідацію.

Для вирішення майнових та інших питань, пов'язаних з ліквідацією СЕЗ або ТРЗ, врегулювання фінансових відносин між органом господарського розвитку і управління та суб'єктами економічної діяльності СЕЗ або ТРЗ Кабінетом Міністрів України створюється ліквідаційна комісія, яка набуває усіх повноважень щодо управління СЕЗ або ТРЗ до моменту остаточного вирішення всіх питань, пов'язаних з ліквідацією СЕЗ або ТРЗ.

 

Стаття 3. Мета створення, статус, строк запровадження, визначення адміністративно-територіальних одиниць, що належать до ТПР, та критерії запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на ТПР

 

3.1. Спеціальний режим інвестиційної діяльності на ТПР запроваджується з метою залучення інвестицій для розвитку пріоритетних видів економічної діяльності на ТПР для створення нових робочих місць і збереження існуючих, підвищення рівня доходів населення, реструктуризації, перепрофілювання або реконструкції підприємств, які цього потребують.

3.2. ТПР являє собою частину території України, на якій в межах окремих адміністративно-територіальних одиниць встановлюється спеціальний режим інвестиційної діяльності. Такий режим передбачає застосування пільгового оподаткування національних та іноземних юридичних осіб відповідно до цього Закону.

3.3. Окремі адміністративно-територіальні одиниці, що включаються до ТПР визначаються Верховною Радою України шляхом прийняття окремого закону для кожної ТПР.

Кабінет Міністрів України регулярно здійснює моніторинг соціально-економічного стану на ТПР. Перший такий моніторинг здійснюється після завершення п’ятирічного періоду функціонування ТПР. В подальшому такий моніторинг здійснюється через кожні три роки. За результатами моніторингу Кабінет Міністрів України приймає рішення про доцільність подальшого функціонування ТПР. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про недоцільність подальшого функціонування ТПР. Наслідком такого рішення є призупинення реєстрації нових інвестиційних проектів. При цьому підприємства, що зареєстрували інвестиційні проекти до прийняття Кабінетом Міністрів України такого рішення, користуються податковими пільгами, передбаченими цим Законом до моменту завершення реалізації інвестиційних проектів.

При прийняті рішення о продовжені дії спеціального режиму інвестиційної діяльності на ТПР Кабінет Міністрів України керується критеріями визначення неблагополучної території, встановленими пунктом 3.4 цього Закону.

Якщо протягом 10 років з моменту створення ТПР Кабінет Міністрів України не приймає рішення о продовженні строків функціонування ТПР, подання і розгляд нових проектів призупиняється.

3.4. Спеціальний режим інвестиційної діяльності запроваджується щодо окремої адміністративно-територіальної одиниці (окремого населеного пункту та/або району), що визнається економічно неблагополучним щорічно протягом трьох років підряд за одним або з усіх з таких критеріїв:

1) середньомісячний розмір заробітної плати складає не більше 85% від середнього рівня по економіці України;

2) рівень безробіття, перевищує 110% від середнього показника по економіці України.

Стаття 4. Особливості дії законодавства України у СЕЗ, ТРЗ і на ТПР

 

4.1. На території СЕЗ і ТПР діє законодавство України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом та законом про створення конкретної СЕЗ, ТРЗ або запровадження ТПР. Закон про створення конкретної СЕЗ, ТРЗ або спеціального режиму інвестиційної діяльності на ТПР не може суперечити цьому Закону.

4.2. Гарантії забезпечення інтересів суб’єктів підприємницької діяльності у разі зміни спеціального режиму інвестиційної діяльності на ТПР або ТРЗ .

Держава гарантує стабільність спеціального режиму інвестиційної діяльності на ТПР або ТРЗ на весь строк дії затверджених в установленому порядку інвестиційних проектів незалежно від відміни чи скасування цієї статті чи окремого закону про ТПР або ТРЗ будь-яким іншим законом.

У разі зміни законодавства України, в тому числі з питань оподаткування, на вимогу платника податків застосовуються особливості, в тому числі спеціальні податкові правила, що діяли на момент укладення з уповноваженим державним органом договору (контракту) з суб'єктом підприємницької діяльності.

4.3. Держава відповідно до законодавства України гарантує збереження у повному обсязі всіх майнових і немайнових прав суб'єктів економічної діяльності СЕЗ, у тому числі при її ліквідації.

У разі зміни законодавства України з питань оподаткування та митного регулювання до суб'єктів СЕЗ на їх вимогу протягом періоду функціонування відповідної СЕЗ застосовуються особливості оподаткування та митного регулювання, передбачені цим Законом та/або окремим законом з питань функціонування окремої СЕЗ на день їх реєстрації як суб'єктів СЕЗ.

Спори, що виникають у зв'язку з ліквідацією СЕЗ між органом господарського розвитку і управління, суб'єктами економічної діяльності СЕЗ та ліквідаційною комісією, підлягають розгляду в суді України, а спори за участю іноземного суб'єкта економічної діяльності, що діє в цій зоні, - в суді за погодженням сторін, в тому числі за кордоном.

 

Стаття 5. Порядок створення СЕЗ, ТРЗ або запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на ТПР.

СЕЗ або ТРЗ створюються, а спеціальний режим інвестиційної діяльності на ТПР запроваджується, Верховною Радою України за ініціативою:

Президента України або;

Кабінету Міністрів України або;

місцевих Рад народних депутатів України та місцевої державної адміністрації.

У разі створення СЕЗ або ТРЗ за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України відповідне рішення може бути прийнято лише після одержання письмової згоди відповідної місцевої Ради народних депутатів України та місцевої державної адміністрації, на території якої передбачається розташувати СЕЗ або ТРЗ.

У разі коли ініціатива у створенні СЕЗ або ТРЗ належить місцевим Радам народних депутатів та місцевим державним адміністраціям, вони подають відповідну пропозицію Кабінету Міністрів України.

У разі запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на ТПР письмової згоди відповідної місцевої Ради народних депутатів України та місцевої державної адміністрації на таке запровадження не вимагається.

Кабінет Міністрів України повинен розглянути пропозицію про створення СЕЗ, ТРЗ або запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на ТПР у шестидесятиденний строк з дня її надходження і подати висновок з цього питання до Верховної Ради України.

Пропозиції щодо зміни території СЕЗ, ТРЗ або ТПР подаються в порядку, передбаченому цим Законом для створення СЕЗ або запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на ТПР.

 

Стаття 6. Документи про створення СЕЗ, ТРЗ або запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на ТПР.

6.1. Документи про створення СЕЗ або ТРЗ повинні містити:

6.1.1) рішення місцевої Ради та місцевої державної адміністрації з клопотанням про створення відповідної зони (у разі створення СЕЗ або ТРЗ за їх ініціативою) або письмову згоду відповідних місцевих Рад народних депутатів та місцевих державних адміністрацій, на території яких має бути розташована СЕЗ або ТРЗ (у разі їх створення за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України);

6.1.2) проект положення про її статус та систему управління, офіційну назву СЕЗ або ТРЗ;

6.1.3) точний опис кордонів СЕЗ або ТРЗ та карту її території;

6.1.4) техніко-економічне обґрунтування доцільності створення і функціонування СЕЗ або ТРЗ. До такого техніко-економічне обґрунтування має включатися:

а) етапи розвитку із зазначенням часу їх здійснення;

б) ступінь розвитку виробничої й соціальної інфраструктури, інфраструктури підприємництва та можливості їх розвитку в майбутньому;

в) вихідний рівень розвитку економічного, наукового та іншого потенціалу з урахуванням специфічних умов її створення;

г) рівень забезпеченості кваліфікованими кадрами;

д) обсяги, джерела та форми фінансування на кожному етапі її створення і розвитку.

6.1.5) проект Закону про створення конкретної СЕЗ або ТРЗ;

6.1.6) рішення місцевої Ради про передачу в управління Кабінету Міністрів України на період функціонування СЕЗ право безоплатного користування (управління) земельними ділянками, на якій пропонується розташувати СЕЗ.

6.2. Документи про запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на ТПР повинні містити:

6.2.1) рішення місцевої Ради та місцевої державної адміністрації з клопотанням про запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на ТПР (у разі запровадження такого режиму за їх ініціативою)

6.2.2) перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких пропонується запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності;

6.2.3) обґрунтування доцільності запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності, виходячи з критеріїв визначення окремої території економічно неблагополучним відповідно до пункту 3.4 цього Закону.

6.2.4) проект Закону про запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на ТПР;

6.3. Інші документи, непередбачені цією статтею, вимагатися не можуть.

 

Стаття 7. Управління СЕЗ.

7.1. Органом управління СЕЗ є Кабінет Міністрів України.

Кабінет Міністрів України може делегувати окремі функції з управління СЕЗ місцевим державним адміністраціям та центральним органам виконавчої влади виходячи із її специфіки.

Функції органу господарського розвитку і управління СЕЗ може бути покладено Кабінетом Міністрів України на одного із суб'єктів економічної діяльності СЕЗ.

7.2. Суди, правоохоронні органи, а також органи контролю за додержанням екологічних, санітарних та інших норм керуються при здійсненні своїх функцій законодавством України, за винятками, передбаченими законодавчим актом про конкретну СЕЗ.

7.3. Органи державного управління України не несуть відповідальності за дії органу господарського розвитку і управління та суб'єктів економічної діяльності СЕЗ, якщо інше не передбачено законодавчим актом про створення СЕЗ або договором між ними. Орган господарського розвитку і управління СЕЗ та зазначені суб'єкти не несуть відповідальності за дії органів державного управління України.

7.4. Місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації, на території яких розташована СЕЗ, здійснюють свої повноваження на території зони у повному обсязі, якщо законодавчими актами про створення конкретних СЕЗ не передбачено інше. Крім того, до сфери повноважень місцевих Рад народних депутатів та місцевої державної адміністрації належить:

внесення пропозицій щодо змін у статусі СЕЗ в порядку, встановленому чинним законодавством;

вирішення разом з органами державної виконавчої влади, суб'єктами економічної діяльності та профспілковими організаціями спеціальної (вільної) економічної зони питань, пов'язаних із специфікою правового та фінансового забезпечення, соціального захисту громадян України, які проживають на території зазначеної зони.

Місцеві Ради народних депутатів укладають з Кабінетом Міністрів України угоди про передачу в безоплатне користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури, розташованих на території СЕЗ, та природних ресурсів.

Місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації, на території яких розташована СЕЗ, можуть мати своїх представників у керівництві органу господарського розвитку і управління СЕЗ

7.5. На територіях СЕЗ забороняється створення казино, гральних домів та інших місць грального бізнесу.

 

Стаття 8. Органи управління ТПР або ТРЗ.

8.1. Органи управління ТПР або ТРЗ визначаються окремими законами про ТПР або ТРЗ. Такими органами є:

Рада (комітет) з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності на ТПР або ТРЗ;

органи місцевого самоврядування.

8.2. Повноваження органів управління ТПР або ТРЗ визначаються окремими законами про запровадження та функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на ТПР або ТРЗ.

 

Стаття 9. Державні гарантії інвесторам.

На всі об'єкти та суб'єкти економічної діяльності СЕЗ, ТРЗ і ТПР поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачена законодавством України про інвестиційну діяльність та іноземні інвестиції. Держава гарантує суб'єктам господарської діяльності спеціальної (вільної) економічної зони право на вивезення прибутків і капіталу, інвестованого в спеціальну (вільну) економічну зону, за межі СЕЗ і України.

 

Стаття 10. Матеріально-технічне забезпечення і реалізація продукції.

Суб'єкти економічної діяльності, що діють на території СЕЗ, ТРЗ або ТПР, здійснюють матеріально-технічне постачання і реалізацію продукції, а також одержують та надають послуги у формах і на умовах, які вони визначають самостійно на основі договорів із своїми контрагентами.

Органи державної виконавчої влади не мають права застосовувати у відносинах із зазначеними суб'єктами обов'язкове державне замовлення.

Суб'єкти економічної діяльності СЕЗ, ТРЗ або ТПР мають право брати участь у конкурсах на державні замовлення, що оголошуються державними установами України.

 

Стаття 11. Свобода економічної діяльності у СЕЗ і на ТПР.

На території СЕЗ, ТРЗ або на ТПР мають право функціонувати будь-які суб'єкти економічної діяльності згідно із законодавством України та законом про створення відповідної зони.

Суб'єкти економічної діяльності, зазначені у частині першій цієї статті, мають право самостійно обирати види, форми і методи своєї діяльності на території СЕЗ, ТРЗ і на ТПР, що не суперечать цьому Закону, та законодавству України.

На території СЕЗ, ТРЗ і на ТПР не дозволяється діяльність, що суперечить міжнародним угодам, учасником яких є Україна.

 

Стаття 12. Тимчасове припинення економічної діяльності у СЕЗ або ТПР.

Тимчасове припинення економічної діяльності можливе у разі порушення закону про створення СЕЗ, ТРЗ або ТПР, цього Закону відповідно до рішення судів України, що діють на території СЕЗ, ТРЗ або ТПР.

 

Стаття 13. Трудові ресурси і соціальний захист трудящих

 

 

13.1. Забезпечення працівниками здійснюється працедавцями на контрактній основі з обов'язковою інформацією органу господарського розвитку СЕЗ, ТРЗ або ТПР про залучення трудових ресурсів.

13.2. Заробітна плата працівників суб’єктів СЕЗ або суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують схвалені Радою інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності на ТПР або ТРЗ, визначається відповідним контрактом і обмеженню не підлягає, але не може бути нижчою за мінімальну зарплату, визначену чинним законодавством України.

13.3. Іноземним працівникам гарантується переведення їх доходів, одержаних від роботи у СЕЗ, ТРЗ або ТПР, за кордон, включаючи накопичення та проценти на них у фінансово-кредитних установах України.

Українські та іноземні громадяни, які працюють у СЕЗ, ТРЗ або ТПР, можуть вкладати свої кошти в будь-які не заборонені законом види підприємницької діяльності як на території СЕЗ, так і за її межами на території України.

13.4. На СЕЗ, ТРЗ або ТПР поширюються положення конвенцій Міжнародної організації праці, ратифікованих Україною.

Підприємства, що діють у СЕЗ, ТРЗ або ТПР, повинні дотримувати принципів тристоронньої декларації Міжнародної організації праці про багатонаціональні підприємства і соціальну політику. Законодавчий акт про створення кожної СЕЗ, ТРЗ або ТПР має визначати конкретні вимоги, що випливають з положень зазначених конвенцій і принципів згаданої декларації.

13.5. На території СЕЗ та ТПР вільно діють профспілкові організації.

 

Стаття 14. Порядок в’їзду і виїзду у СЕЗ

 

 

14.1. Законом про конкретну СЕЗ може встановлюватися спрощений порядок в'їзду в зону іноземних осіб з-за кордону.

14.2. В'їзд у СЕЗ з території України та виїзд із СЕЗ на територію України громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства здійснюються без будь-яких обмежень, якщо інше не встановлено законом про створення конкретної СЕЗ.

 

Стаття 15. Спеціальні митні та податкові режими

15.1. Особливості оподаткування та митного регулювання в СЕЗ

15.1.1. Території СЕЗ вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України, до яких застосовується митний режим спеціальної митної зони відповідно до Митного кодексу України.

Для запобігання несанкціонованому і неконтрольованому проникненню на територію, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони, або за її межі фізичних осіб, транспортних засобів, а також ввезенню і вивезенню товарів та інших предметів ця територія повинна бути огороджена по периметру і облаштована згідно з вимогами Державної митної служби України.

Території зон митного контролю для кожної спеціальної економічної зони, їх межі та режим переміщення через їх територію товарів, транспортних засобів, громадян встановлюються Державною митною службою України.

Організація робіт з облаштування митної інфраструктури і огородження території спеціальної митної зони та фінансування відповідних робіт здійснюються в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Режим спеціальної митної зони запроваджується з дня затвердження Державною митною службою України акта прийому-передачі в експлуатацію об’єктів митної інфраструктури.

15.1.2. Операції з ввезення товарів та супутніх такому ввезенню послуг з митної території України на територію СЕЗ вважається експортною операцією, при здійсненні якою ставка податку на додану вартість становить „0” відсотків до бази оподаткування.

15.1.3. У СЕЗ встановлюється спеціальний пільговий режим оподаткування прибутку за яким:

а) прибуток суб’єкта СЕЗ від реалізації інвестиційних проектів, затверджених відповідно до Закону про конкретну СЕЗ, оподатковується за ставкою 50 відсотків діючої ставки оподаткування.

б) до валового доходу суб’єкта СЕЗ, з метою оподаткування не включається одержана згідно з інвестиційним проектом сума інвестиції у вигляді коштів, матеріальних та нематеріальних активів.

Порядок обчислення прибутку, одержаного від реалізації інвестиційного проекту, встановлюється центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

15.1.4. Суб'єктам економічної діяльності, зареєстрованим у СЕЗ, забороняється відкривати філіали або створювати інші підрозділи без права юридичної особи на митній території України.

15.1.5. Суб'єкти СЕЗ - власники земельних ділянок та землекористувачі на території СЕЗ, звільняються від сплати земельного податку.

15.2. Спеціальний режим інвестиційної діяльності на ТПР

15.2.1. Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують схвалені Радою (Комітетом) інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності на ТПР.

Відповідно до цього режиму прибуток, одержаний від реалізації інвестиційних проектів, схвалених Радою (Комітетом) від реалізації інвестиційних проектів, затверджених відповідно до Закону про конкретну ТПР, оподатковується за ставкою 50 відсотків діючої ставки оподаткування протягом 10 років з моменту отримання першого прибутку.

15.2.2. За поданням обласних державних адміністрацій чи Ради Міністрів Автономної Республіки Крим Комісія з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів Кабінету Міністрів України (далі - Комісія) схвалює окремі інвестиційні проекти, що відповідають визначеним державним науково-технічним та інноваційним пріоритетам і спрямовані на промислове виробництво конкурентоспроможної високотехнологічної та інноваційної продукції.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують схвалені Радою (Комітетом) та Комісією інвестиційні проекти, можуть застосовувати спеціальний режим інвестиційної діяльності з такими особливостями:

а) з метою оподаткування амортизація балансової вартості основних фондів, що використовуються для реалізації інвестиційного проекту, нараховується в перший рік реалізації інвестиційного проекту за такими нормами (в розрахунку на податковий квартал):

група 1 - 3 відсотки;

група 2 - 15 відсотків;

група 3 – 12 відсотків;

група 4- 30 відсотків.

У подальшому амортизаційні відрахування на такі основні фонди нараховуються за нормами, встановленими Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”;

б) прибуток, одержаний від реалізації інвестиційних проектів, схвалених Радою (Комітетом) та Комісією від реалізації інвестиційних проектів, оподатковується за ставкою 25 відсотків діючої ставки оподаткування протягом 5 років з моменту отримання першого прибутку. Наступні п’ять років прибуток від реалізації таких інвестиційних проектів оподатковується за ставкою 50 відсотків діючої ставки оподаткування.

15.2.3. Порядок обчислення прибутку, одержаного від реалізації інвестиційних проектів, встановлюється центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. Пільги, передбачені у підпункті 15.2.1 та частині „б” підпункту 15.2.2 цього Закону застосовуються з моменту отримання першого прибутку від реалізації відповідного проекту.

15.2.4. До валового доходу підприємства, розташованого на ТПР, з метою оподаткування не включається одержана згідно з інвестиційним проектом сума інвестиції у вигляді коштів, матеріальних або нематеріальних активів.

15.2.5. Органи місцевого самоврядування можуть надавати підприємствам, розташованим на ТПР, додаткові податкові пільги при умові, що вони стосуються податків (зборів, обов’язкових платежів), що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів (плата за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів тощо), крім податку на доходи фізичних осіб.

15.3. Спеціальний режим інвестиційної діяльності у ТРЗ

15.3.1. Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують схвалені Радою (Комітетом) інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях ТРЗ.

Відповідно до цього режиму прибуток, одержаний від реалізації інвестиційних проектів, схвалених Радою (Комітетом) від реалізації інвестиційних проектів, затверджених відповідно до Закону про конкретну ТРЗ, оподатковується за ставкою 50 відсотків діючої ставки оподаткування протягом 10 років з моменту отримання першого прибутку від реалізації відповідного проекту.

Порядок обчислення прибутку, одержаного від реалізації інвестиційних проектів, встановлюється центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

15.3.2. До валового доходу підприємства, розташованого у ТРЗ, з метою оподаткування не включається одержана згідно з інвестиційним проектом сума інвестиції у вигляді коштів, матеріальних або нематеріальних активів.

15.3.3. Органи місцевого самоврядування можуть надавати підприємствам, розташованим на територіях ТРЗ, додаткові податкові пільги при умові, що вони стосуються податків (зборів, обов’язкових платежів), що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів (плата за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів тощо), крім податку на доходи фізичних осіб.

15.4. Звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість при ввезенні товарів суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують схвалені Радою (Комітетом) інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності на ТПР або територіях ТРЗ

Комісії з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів Кабінету Міністрів України (далі-Комісія) дозволяється, як виняток, у разі особливого значення окремого інвестиційного проекту у пріоритетних видах економічної діяльності на ТПР або територіях ТРЗ, приймати рішення про звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують схвалені Радою (Комітетом) відповідні інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності на ТПР або територіях ТРЗ, у разі ввезення устаткування, обладнання, комплектуючих виробів до них, програмного забезпечення об'єктів інтелектуальної власності (крім підакцизних товарів) для потреб власного виробництва, пов'язаного з реалізацією зазначених інвестиційних проектів. Зазначене звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість надається за рішенням Комісії при умові, що аналогічні товари з якісними характеристиками, обумовленими інвестиційним проектом, не виробляються в Україні. У разі порушення цільового використання зазначених товарів такий суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний сплатити ввізне мито та податок на додану вартість у встановленому законодавством порядку. Процедура прийняття Комісією рішення про звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують схвалені Радою (Комітетом) інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності на ТПР або територіях ТРЗ, і критерії, за якими таке рішення приймається, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

15.5. Порядок часткової компенсації витрат суб'єктів підприємницької діяльності на будівництво (створення) або поліпшення капітальних активів на ТПР або територіях ТРЗ

Схвалені Радою (Комітетом) інвестиційні проекти, що реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності на ТПР або територіях ТРЗ, можуть передбачати здійснення капітальних витрат суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують такі інвестиційні проекти, на будівництво (створення) або поліпшення капітальних активів на ТПР або територіях ТРЗ, які відповідно до Закону можуть перебувати виключно у державній власності чи власності територіальних громад і не можуть залишатися чи бути переданими у власність інвесторів чи будь-яких інших юридичних чи фізичних осіб. Дозвіл на здійснення таких капітальних витрат суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують такі інвестиційні проекти, за поданням обласних державних адміністрацій чи Ради Міністрів Автономної Республіки Крим приймає Комісія з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів Кабінету Міністрів України (далі - Комісія).

Кошти, спрямовані суб'єктом підприємницької діяльності за дозволом Комісії на будівництво (створення) або поліпшення капітальних активів на ТПР або територіях ТРЗ, враховуються у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток такого суб’єкта у сумі, що дорівнює 80 відсоткам від суми таких інвестицій та не перевищує розмір податкового зобов'язання, нарахованого протягом звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалося таке інвестування. Порядок обліку таких інвестицій суб'єктом підприємницької діяльності та порядок їх часткового врахування у зменшення податку на прибуток, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 16. Прикінцеві положення

16.1. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.

16.2. Встановити, що суб’єкти СЕЗ, зареєстровані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, можуть за власним вибором застосовувати правила, в тому числі податкові пільги, що діяли на день їх реєстрації, або застосовувати правила, встановлені цим Законом. При цьому незалежно від того, які правила обрав суб’єкт СЕЗ, пільговий режим ввезення товарів на митну територію України до таких суб’єктів не застосовується. Операції по ввезенню суб’єктами СЕЗ із території СЕЗ на митну територію України товарів оподатковуються податком на додану вартість, акцизним збором та ввізним (імпортним) митом на загальних підставах незалежно від дати реєстрації цих суб’єктів.

16.3. Встановити, що суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують схвалені та зареєстровані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом інвестиційні проекти на ТПР, можуть за власним вибором застосовувати правила, в тому числі податкові пільги, що діяли на момент укладення таким суб'єктом з уповноваженим державним органом відповідного договору (контракту), або ті, що встановлені цим Законом. При цьому пільговий режим ввезення товарів на митну територію України до таких суб’єктів не застосовується. Операції по ввезенню такими суб’єктами на митну територію України товарів оподатковуються податком на додану вартість, акцизним збором та ввізним (імпортним) митом на загальних підставах. Як виняток, Кабінету Міністрів України дозволяється за клопотанням відповідних місцевих Рад народних депутатів України та/або місцевої державної адміністрації приймати рішення щодо звільнення від податку на додану вартість та ввізного (імпортного) мита обладнання та устаткування, що не виробляється в Україні, і ввезення якого на пільгових умовах було передбачено інвестиційним проектом, затвердженим в установленому порядку до 1 січня 2005 року. Підставою для прийняття Кабінетом Міністрів України такого рішення є висновки обласної державної адміністрації щодо значного впливу реалізації відповідного інвестиційного проекту на соціально-економічний розвиток ТПР.

16.4. Закон України „Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 7-8, ст. 162) вважати таким, що втратив чинність.

16.5. Внести зміни до таких законів України:

16.5.1. Пункт 11.12 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість” доповнити абзацом такого змісту:

"Установити, що податок на додану вартість справляється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про загальні засади створення і функціонування територій пріоритетного розвитку, спеціальних економічних зон та туристсько-рекреаційних зон”.

16.5.2. Пункт 22.5 статті 22 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” доповнити абзацом такого змісту:

„Установити, що податок на прибуток справляється з платників цього податку з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про загальні засади створення і функціонування територій пріоритетного розвитку, спеціальних економічних зон та туристсько-рекреаційних зон”.

16.5.3. Статтю 21 Закону України „Про Єдиний митний тариф” доповнити новою частиною такого змісту:

„На період функціонування спеціальних економічних зон та дії спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та територіях туристсько-рекреаційних зон ввізне та вивізне мито справляється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про загальні засади створення і функціонування територій пріоритетного розвитку, спеціальних економічних зон та туристсько-рекреаційних зон”.

16.5.4. Частину першу статті 12 Закону України „Про плату за землю” доповнити пунктом 11 такого змісту:

"11) суб'єкти підприємницької діяльності (інвестори), які розташовані на територіях спеціальних економічних зон, або реалізують на територіях пріоритетного розвитку чи у туристсько-рекреаційних зонах інвестиційні проекти, в порядку, встановленому Законом України „Про загальні засади створення і функціонування територій пріоритетного розвитку, спеціальних економічних зон та туристсько-рекреаційних зон”.

16.6. Кабінету Міністрів України:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

у двомісячний термін подати на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо внесення змін до законів, які випливають із змісту цього Закону;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону”.

 

Голова Верховної Ради України         В. Литвин

 

Cервіси