|
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про податок на майно юридичних осіб
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни застосовуються у такому значенні:
1.1. Податок, оподаткування, платник податку – відповідно податок на майно юридичних осіб, оподаткування податком на майно юридичних осіб, платник податку на майно юридичних осіб.
1.2. Нерухоме майно (нерухомість) - об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей).
1.3. Об’єкти незавершеного будівництва - розпочаті будівництвом і не прийняті в експлуатацію об’єкти нерухомого майна (нерухомість) при умові, що ступень завершеності будівельних робіт щодо таких об’єктів не перевищує 90 відсотків загального обсягу будівельних робіт.
1.4. Інші терміни вживаються в значенні, визначеному Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Стаття 2. Платники податку
2.1. Платниками податку є юридичні особи та інші особи, визначені цією статтею, – власники майна, що вважається об’єктом оподаткування згідно з цим Законом.До платників податку належать:
2.1.1) з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації;
2.1.2) з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, що мають у власності нерухому майно, розташоване на митній території України;
2.1.3) постійні представництва нерезидентів.
2.2. Якщо майно, що є об’єктом оподаткування згідно з цим Законом, перебуває у спільній власності декількох юридичних осіб, платниками податку щодо цього майна визнається кожне з таких осіб пропорційно його частці у цьому майні. В аналогічному порядку визначається платники податку, якщо таке майно перебуває у спільній власності юридичних та фізичних осіб.
2.3. Платником податку щодо спільного майна за домовленістю власників такого майна може бути одна з таких осіб, про що повідомляється державний податковий орган за місцезнаходженням майна у порядку, встановленому центральним податковим органом, до початку податкового періоду. При цьому якщо податкове зобов’язання таким уповноваженим власниками майна платником податку своєчасно не сплачується, то такі власники-платники податку несуть солідарну відповідальність щодо погашення податкового боргу.
Стаття 3. Об’єкт оподаткування
3.1. Об’єктом оподаткування для платників податку з числа резидентів та постійних представництв нерезидентів є будь-які об’єкти нерухомості, що розташовані на митній території України, та інші основні фонди та невиробничі фонди, у тому числі майно, передане у тимчасове користування, лізинг, відповідальне зберігання, розпорядження або довірче управління, внесене у спільну діяльність.3.2. Об’єктом оподаткування для платників податку з числа нерезидентів є будь-які об’єкти нерухомості, що розташовані на митній території України та перебувають у власності таких платників податку.
З метою оподаткування нерезиденти – платники податку зобов’язані вести податковий облік об’єктів оподаткування.
3.3. Не є об’єктом оподаткування такі види майна:
земельні ресурси, плата за які визначається Законом України „Про плату за землю”, та інші об’єкти природокористування;
наземні і водні транспортні засоби, самохідні машини і механізми, які є об’єктом оподаткування відповідно до Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”;
об’єкти незавершеного будівництва;
державне майно, що перебуває в оперативному управлінні та/або користуванні державних органів влади.
Стаття 4. База оподаткування
4.1. База оподаткування визначається як середньорічна балансова вартість майна, визначеного об’єктом оподаткування. 4.1.1. Балансова вартість основних фондів, крім одержаних платником податку безоплатно, визначається за правилами Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
4.1.2. Балансова вартість основних фондів, одержаних платником податку безоплатно, визначається за правилами відповідних національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
4.1.3. Балансова вартість об’єктів невиробничих фондів визначається як різниця між їх первісною вартістю, визначеного відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, та розміром зносу, визначеного за правилами відповідних національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
4.1.4. Середньорічна балансова вартість майна, визначається за формулою:
СБВМ = (БВМзп + БВМнзп)/2, де:
СБВМ - середньорічна балансова вартість майна;
БВМзп - балансова вартість майна на початок звітного періоду;
БВМнзп - балансова вартість майна на початок наступного звітного періоду.
4.2. База оподаткування щодо об’єктів нерухомості, які визнаються об’єктом оподаткування та належать платникам податку з числа нерезидентів, визначається за розміром ринкової вартості такого майна, визначеного станом на початок звітного періоду, або якщо такі об’єкти були придбані у власність протягом року – ринкова вартість на момент придбання з оцінкою в наступних звітних періодах станом на початок звітного періоду. Ринкова вартість зазначених у цьому пункті об’єктів визначається незалежним експертом, який має дозвіл (ліцензію) відповідного державного органу на здійснення такої діяльності за рахунок платника податку-нерезидента.
4.3. Підприємства та організації, що здійснюють облік і технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна, зобов’язані безоплатно надавати державному податковому органу за місцезнаходженням таких об’єктів відомості про інвентаризаційну вартість кожного такого об’єкту, що знаходиться на території України, протягом 15 днів з дня реєстрації (перереєстрації) таких об’єктів.
4.4. Визначення бази оподаткування щодо майна, переданого за договором про спільну діяльність
4.4.1. Кожний учасник спільної діяльності несе обов’язки по нарахуванню і сплаті податку до бюджету щодо майна, що є об’єктом оподаткування, переданого ним у спільну діяльність. Щодо майна, придбаного та/або створеного в процесі спільної діяльності, нарахування та сплата податку здійснюється учасниками договору про спільну діяльність пропорційно вартості їх внеску.
4.4.2. Особа, уповноважена іншими сторонами договору про спільну діяльність вести облік результатів спільної діяльності, зобов’язана з метою оподаткування повідомляти не пізніше 40 дня, наступного за звітним періодом, кожному платнику податку - учаснику договору про спільну діяльність дані про балансову вартість майна, переданого у спільну діяльність або створеного (придбаного) в процесі спільної діяльності, станом на початок звітного періоду та на початок наступного звітного періоду, та про частку кожного учасника у спільному майні, інші дані, необхідні для визначення бази оподаткування.
4.5. У разі передачі майна, визначеного об’єктом оподаткування, у фінансовий лізинг, податок нараховує та сплачує лізингодавець до моменту переходу права власності на такий об’єкт лізингу. З цією метою лізингодавець може вимагати, а лізингоотримувач зобов’язаний не пізніше 40 дня, наступного за звітним періодом, надавати лізингодавцю дані про балансову вартість майна, одержаного у фінансовий лізинг, станом на початок звітного періоду та на початок наступного звітного періоду, та інші дані необхідні для визначення бази оподаткування лізингодавцем. При цьому з метою оподаткування лізингодавець самостійно визначає базу оподаткування по переданому у фінансовий лізинг майну та несе повну відповідальність за заниження або несвоєчасну сплату податку. Відмова у наданні або несвоєчасне надання даних лізингоотримувачем не звільняє лізингодавця від відповідальності.
Стаття 5. Ставки податку
5.1. Податок становить 1 відсотку бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону
Стаття 6. Порядок нарахування та сплати податку
6.1. Нарахування податку здійснюється платником податку самостійно.6.2. Для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди:
для платників податку з числа нерезидентів - календарний квартал;
для платників податку з числа резидентів - рік.
6.3. Податкова декларація, подається платником податку не пізніше у строк визначений законом для річного податкового періоду. Форма розрахунку встановлюється центральним податковим органом у порядку визначеному законом.
Стаття 7. Відповідальність платників податку
7.1. Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.
Стаття 8. Зарахування податку до бюджету
8.1. Податок сплачується до загального фонду державного бюджету.
Стаття 9. Міжнародні договори
9.1. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного договору стосовно суб'єктів, які підпадають під його дію.
Стаття 10. Прикінцеві положення
10.1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2007 року.
10.2. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
11.3. Внести зміни до таких законодавчих актів:
11.3.1. У Законі України „Про систему оподаткування” частину 7 пункту 1 статті 14 доповнити абзацом такого змісту:
„71) податок на майно юридичних осіб;”
11.3.2. У Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств”:
абзац сьомий пункту 16.3 статті 16 викласти у такій редакції:
„При розрахунку податку з прибутку, отриманого від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", податок, нарахований відповідно до пункту 16.2 цього Закону, зменшується на вартість придбаних торгових патентів для здійснення цього виду діяльності.”
пункту 16.3 статті 16 доповнити новим пунктом 16.31 такого змісту:
„16.31) Податок з прибутку, визначений відповідно до пункту 16.3 цього Закону, підлягає сплаті до бюджету у сумі, зменшеній на суму, що дорівнює 70 відсоткам від податку на майно юридичних осіб.”
11.4. Кабінету Міністрів України протягом місяця після дня опублікування цього Закону прийняти рішення, спрямовані на виконання цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради України В. Литвин
|