ЗАКОН УКРАЇНИ

Про податок на майно фізичних осіб

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі нижченаведені терміни застосовуються у такому значенні:

1.1. Податок, оподаткування, платник податку – відповідно податок на майно, оподаткування податком на майно, платник податку на майно.

1.2. Будівлі – об’єкти, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо.

1.3. Приміщення – частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу.

1.4. Прибудовані приміщення - приміщення, що прибудовані до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стіну.

1.5. Споруди – об’єкти, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

1.6. Об’єкти незавершеного будівництва – будівлі або споруди, які фактично не експлуатуються внаслідок того, що перебувають у недобудованому стані.

1.7. Нерухоме майно (нерухомість) - об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей).

1.8. Інші терміни вживаються в значенні, визначеному законодавством про оподаткування доходів фізичних осіб.

Стаття 2. Платники податку

2.1. Платниками податку є фізичні особи – власники майна, що вважається об’єктом оподаткування згідно з цим Законом.

2.2. Якщо майно, що є об’єктом оподаткування згідно з цим Законом, перебуває у спільній власності декількох фізичних осіб, платниками податку щодо цього майна визнається кожне з таких фізичних осіб пропорційно його частці у цьому майні. В аналогічному порядку визначається платники податку, якщо таке майно перебуває у спільній власності фізичних та юридичних осіб.

2.3. Платником податку щодо спільного майна за домовленістю власників такого майна може бути одна з таких осіб, про що повідомляється державний податковий орган за місцезнаходженням майна у порядку, встановленому центральним податковим органом, до початку податкового періоду. При цьому якщо податкове зобов’язання таким уповноваженим власниками майна платником податку своєчасно не сплачується, то такі власники – фізичні особи несуть солідарну відповідальність щодо погашення податкового боргу.

Стаття 3. Об’єкт оподаткування

3.1. Об’єктом оподаткування є такі види нерухомого майна, що розташовані на митній території України:

будь-які будівлі, у тому числі житлові будинки, дачні (садові) будинки;

будь-які приміщення, у тому числі квартири та прибудовані приміщення;

гаражі та інші споруди, крім об’єктів незавершеного будівництва.

3.2. Нерухоме майно громадян підлягає обов’язковій державній реєстрації, яка здійснюється органами державної реєстрації за місцезнаходженням цього майна.

Стаття 4. Ставки податку

4.1. Ставки податку встановлюються у таких розмірах (у залежності від ринкової вартості майна):    

Ринкова вартість нерухомого майна	Ставка податку
до 100 тис. грн.	до 0,05 відсотка
від 100 до 400 тис. грн.	від 0,05 до 0,2 відсотка
від 400 до 1000 тис. грн.	від 0,2 до 0,5 відсотка
більше 1 000 тис. грн.	від 0,5 до 1,0 відсотка

Шкала оподатковуваних розмірів ринкової вартості нерухомого майна підлягає щорічній індексації, виходячи з індексу інфляції, починаючи з 2008 року в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

4.2. Органи місцевого самоврядування можуть встановлювати ставки податку в визначених у цій статті граничних межах в залежності від типу використання майна та за іншими критеріями.

Стаття 5. Порядок нарахування та сплати податку

5.1. Нарахування податку здійснюється державними податковими органами за кожною окремим інвентарним об’єктом, що відноситься до об’єкту оподаткування згідно з цим Законом.

5.2. Податок розраховується виходячи із даних про їх ринкову вартість станом на 1 січня кожного року.

Оцінка ринкової вартості майна здійснюється в порядку, встановленому Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями та представництвами на підставі інформації про продаж та пропонування подібного нерухомого майна. Зіставлення об'єкта оцінки та об'єктів порівняння здійснюється за такими показниками, як ціна об'єкта порівняння, ціна одиниці площі чи об'єму тощо. Узгодження отриманих величин вартостей об'єктів порівняння здійснюється на основі визначення середньозваженої вартості та на основі вартостей об’єктів порівняння, інформація про ціни продажу (ціни пропонування) та характеристики яких найбільш достовірна.

У разі відсутності зазначеної інформації ринкова вартість нерухомості визначається за даними органів технічної інвентаризації.

5.3. Органи, що здійснюють реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним, регіональні відділення та представництва Фонду державного майна України зобов’язані щорічно до 10 лютого надавати у державні податкові органи за місцем розташування відповідного нерухомого майна, відомості, необхідні для розрахунку податку, станом на 1 січня поточного року в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

5.4. За новими об’єктами нерухомості, визначеними об’єктом оподаткування, податок нараховується з початку року, наступного за завершенням їх будівництва, придбанням або одержанням у спадщину.

5.5. У разі знищення (ліквідації) чи повного зруйнування будівлі, приміщення або споруди справляння податку зупиняється починаючи з місяця, в якому вони були знищені або повністю зруйновані.

5.6. У разі переходу права власності на майно, що підлягає оподаткуванню, від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначене майно, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у останнього виникло право власності.

5.7. При виникненні права на пільгу протягом календарного року перерахунок податку здійснюється з місяця, в якому виникло це право.

5.8. Розрахунок податку із повідомленням про суму податку, що підлягає сплаті, надсилаються платникам податку не пізніше 1 березня. Форма розрахунку встановлюється центральним податковим органом у порядку визначеному законом.

5.9. Сплата податку здійснюється платниками податку протягом 10 операційних (банківських) днів з моменту отримання розрахунку податку від державного податкового органу.

Стаття 6. Пільги щодо податку

6.1. З урахуванням пункту 6.4 цієї статті звільняються від сплати податку такі категорії платників податку:

6.1.1) інваліди війни, учасники бойових дій, учасники війни та особи на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

6.1.2) особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветерани праці та самотні громадяни похилого віку, на яких поширюється дія Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”;

6.1.3) громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1 і 2 категорії згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також громадяни, віднесені зазначеним Законом до 3 і 4 категорії до їх відселення із зони гарантованого добровільного відселення і зони посиленого радіоекологічного контролю;

6.1.4) інваліди з дитинства, інваліди I і II групи.

6.2. Органи місцевого самоврядування мають право встановлювати додаткові податкові пільги щодо оподатковуваного майна, розташованого на території відповідної територіальної громади, та підстави для їх надання платникам податку.

6.3. Платники податку, які мають право на податкові пільги, самостійно надають необхідні документи, що підтверджують таке право, у державні податкові органи за місцем розташування майна, що є об’єктом оподаткування. У разі несвоєчасного звернення платника податку за одержанням податкової пільги перерахунок суми податку не здійснюється.

6.4. Звільнення від сплати податку не надається щодо майна, ринкова вартість якого перевищує 400 тис. грн.

Стаття 7. Обов’язки власників нерухомого майна

Власники нерухомого майна зобов’язані:

7.1) здійснювати у встановленому порядку державну реєстрацію нерухомого майна, стосовно якого набуто право власності;

7.2) оформлювати в установленому порядку зміни, зумовлені переплануванням, переобладнанням і добудовою;

7.3) повідомляти органи державної реєстрації про знищене (знесене, зруйноване) нерухоме майно;

7.4) у порядку, визначеному законом, допускати службових осіб державних податкових органів і органів державної реєстрації для огляду нерухомого майна та надавати документи для здійснення ними функцій, визначених цим Законом;

7.5.) виконувати вимоги щодо усунення виявлених порушень цього Закону;

7.6) своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.

Стаття 8. Відповідальність платників податку

8.1. Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Стаття 9. Зарахування податку до бюджету

9.1. Податок сплачується до місцевих бюджетів за місцезнаходженням майна, визначеного об’єктом оподаткування відповідно до цього Закону.

Стаття 10. Міжнародні договори

10.1. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного договору стосовно суб'єктів, які підпадають під його дію.

Стаття 11. Прикінцеві положення

11.1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2007 року.

11.2. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

11.3. Частину 7 пункту 1 статті 14 Закону України „Про систему оподаткування” викласти у такій редакції:

„7) податок на майно фізичних осіб;”

11.4. Кабінету Міністрів України протягом місяця після дня опублікування цього Закону:

прийняти рішення, спрямовані на виконання цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

до 1 вересня 2006 року забезпечити проведення оцінки будівель, приміщень і споруд, що знаходяться на митній території України та належать фізичним особам.

Голова Верховної Ради України         В. Литвин