до проекту Закону України

№ з/п	Діюча норма	Запропоновані зміни	Нова редакція, з урахуванням запропонованих змін
	1.4. Поставка товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі–продажу, міни, поставки, та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.	1.1) пункт 1.4 викласти у такій редакції: 1.4. Поставка товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі–продажу, міни, поставки, виконання робіт та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари (результати робіт) за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі орендодавцем (лізингодавцем) права власності на об’єкти фінансового лізингу орендарю (лізингоотримувачу) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності. При здійсненні прямих інвестицій шляхом внесення до статутного фонду платника податку товарів (результатів робіт, послуг), така операція вважається поставкою таких товарів (робіт, послуг). При здійсненні спільної діяльності передача товарів (робіт, послуг) на баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається поставкою таких товарів (робіт, послуг)”;	1.4. Поставка товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі–продажу, міни, поставки, виконання робіт та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари (результати робіт) за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі орендодавцем (лізингодавцем) права власності на об’єкти фінансового лізингу орендарю (лізингоотримувачу) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності. При здійсненні прямих інвестицій шляхом внесення до статутного фонду платника податку товарів (результатів робіт, послуг), така операція вважається поставкою таких товарів (робіт, послуг). При здійсненні спільної діяльності передача товарів (робіт, послуг) на баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається поставкою таких товарів (робіт, послуг)
	1.6. Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.	1.2) у пункті 1.6 слово (нарахована) вилучити;	1.6. Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.
	1.11. Касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).	1.3) пункт 1.11 вилучити.
	2.3. Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: 2.3.3. Особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.	2. У статті 2: 2.1) підпункт 2.3.3 пункту 2.3 статті 2 вилучити;
	2.3. Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: 2.3.4. Особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 цієї статті, чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.	2.2) у підпункті 2.3.4 пункту 2.3 та пункті 2.4 слово „режим” доповнити словами „або систему”.	2.3. Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: 2.3.4. Особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 цієї статті, чи ні, а також незалежно від того, який режим або систему оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
	3.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: 3.1.1. поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);	3. У статті 3: 3.1) у підпункті 3.1.1 слово „користування” замінити на „власність”	3.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: 3.1.1. поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у власність лізингоотримувачу (орендарю);
	3.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: 3.1.2. ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).	3.2) абзац перший підпункту 3.1.2 викласти у такій редакції: „3.1.2. ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту (для фізичних осіб – ввезення (пересилання)) (далі - імпорт)”;	3.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: 3.1.2. ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту (для фізичних осіб – ввезення (пересилання)) (далі - імпорт);
	3.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: 3.1.3. вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.	3.3) абзац перший підпункту 3.1.3 викласти у такій редакції: ”3.1.3. вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту та поставка результатів робіт, місце надання яких знаходиться за межами митної території України (далі - експорт), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.”;	3.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: 3.1.3. вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту та поставка результатів робіт, місце надання яких знаходиться за межами митної території України (далі - експорт), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.
	З метою оподаткування до експорту товарів також прирівнюється: вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митного кордону України за договорами фінансового лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта фінансового лізингу лізингодавцю-нерезиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке вивезення пов'язане із припиненням дії зазначених договорів; поставка товарів (супутніх послуг) з митної території України на територію безмитних магазинів; передача товарів, оформлених у митному режимі експорту, під митний режим митного складу, для подальшого вивезення таких товарів з митної території України; в інших випадках, визначених Митним кодексом України.	3.4) у підпункті 3.1.3 слово „фінансового” вилучити;	З метою оподаткування до експорту товарів також прирівнюється: вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митного кордону України за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-нерезиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке вивезення пов'язане із припиненням дії зазначених договорів; поставка товарів (супутніх послуг) з митної території України на територію безмитних магазинів; передача товарів, оформлених у митному режимі експорту, під митний режим митного складу, для подальшого вивезення таких товарів з митної території України; в інших випадках, визначених Митним кодексом України.
	3.2. Не є об'єктом оподаткування операції з: 3.2.2. передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг; повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг;	3.5) у підпункті 3.2.2: перший абзац підпункту 3.2.2 викласти в такій редакції: „3.2.2. передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі орендодавцем (лізингодавцем) права власності на об’єкти фінансового лізингу орендарю (лізингоотримувачу) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу)”; у другому абзаці слова „крім переданого у фінансовий лізинг” вилучити;	3.2. Не є об'єктом оподаткування операції з: 3.2.2. передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі орендодавцем (лізингодавцем) права власності на об’єкти фінансового лізингу орендарю (лізингоотримувачу) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу); повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю);
	3.2. Не є об'єктом оподаткування операції з: 3.2.8. поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку. Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи. При здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається поставкою таких товарів (робіт, послуг);	3.6) третій абзац підпункту 3.2.8 вилучити.	3.2. Не є об'єктом оподаткування операції з: 3.2.8. поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку. Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.
	3.2. Не є об'єктом оподаткування операції з: 3.2.14. надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами.	3.7) пункт 3.2 доповнити новими підпунктами 3.2.13 і 3.2.15 такого змісту: „3.2.13. поставки послуг резидентом, місце надання яких знаходиться за межами митної території України, за винятком поставок транспортних послуг по перевезенню пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами митної території України”; „3.2.15. поставки послуг нерезидентом, місце надання яких знаходиться на митній території України”.	3.2. Не є об'єктом оподаткування операції з: 3.2.13. поставки послуг резидентом, місце надання яких знаходиться за межами митної території України, за винятком поставок транспортних послуг по перевезенню пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами митної території України”; 3.2.14. надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами; 3.2.15. поставки послуг нерезидентом, місце надання яких знаходиться на митній території України.
	4.1. База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).	4.1) у пункті 4.1: слова „але не нижче за звичайні ціни” вилучити; доповнити пункт новим абзацом такого змісту: „Базою оподаткування операцій з поставки товарів (результатів робіт, послуг) шляхом внесення їх до статутного фонду (капіталу) іншої особи, визнається вартість таких товарів (результатів робіт, послуг), погоджена засновниками (учасниками) підприємства, але не нижче за їх звичайні ціни. Аналогічно визначається база оподаткування у разі поставки товарів (робіт, послуг) учасниками спільної діяльності особі, яка уповноважена договором вести податковий облік такої спільної діяльності, в якості внеску у спільну діяльність;”	4.1. База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг)”. Базою оподаткування операцій з поставки товарів (результатів робіт, послуг) шляхом внесення їх до статутного фонду (капіталу) іншої особи, визнається вартість таких товарів (результатів робіт, послуг), погоджена засновниками (учасниками) підприємства, але не нижче за їх звичайні ціни. Аналогічно визначається база оподаткування у разі поставки товарів (робіт, послуг) учасниками спільної діяльності особі, яка уповноважена договором вести податковий облік такої спільної діяльності, в якості внеску у спільну діяльність.
	4.3. Для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства. Для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отримання послуг.	4.2) у пункті 4.3: у другому реченні абзацу першого слова „на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства” замінити словами „на момент виникнення податкових зобов'язань”; абзац другий виключити.	4.3. Для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.
	4.8. У разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя. У разі коли платник податку здійснює за згодою векселедержателя зустрічну поставку товарів (послуг) замість грошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя. Для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.	4.3) у пункті 4.8 слова „але не нижче за звичайні ціни” вилучити.	4.8. У разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя. У разі коли платник податку здійснює за згодою векселедержателя зустрічну поставку товарів (послуг) замість грошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя. Для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.
	6.1. Об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. 6.1.1. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).	5. У статті 6: 5.1) у пункті 6.1 та підпункті 6.1.1 цифри „20” замінити на „15”	6.1. Об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 15 відсотків. 6.1.1. Податок становить 15 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
	6.4. Місцем поставки товарів вважається: а) якщо товари відправляються або транспортуються продавцем чи покупцем або третьою особою - місце, де товари фактично перебувають на момент відправлення або транспортування; у разі постачання товарів, які збираються або монтуються з проведенням пусконалагоджувальних робіт або без проведення таких робіт постачальником, чи від його імені - місце, де такі товари монтуються або збираються;	5.2) в другому абзаці частини „а” пункту 6.4 слова „постачання товарів” доповнити словами „на митній території України”;	6.4. Місцем поставки товарів вважається: а) якщо товари відправляються або транспортуються продавцем чи покупцем або третьою особою - місце, де товари фактично перебувають на момент відправлення або транспортування; у разі постачання товарів на митній території України, які збираються або монтуються з проведенням пусконалагоджувальних робіт або без проведення таких робіт постачальником, чи від його імені - місце, де такі товари монтуються або збираються;
	6.5. Місцем поставки послуг вважається: г) місце, де фактично надаються послуги у сфері: культурної, артистичної, спортивної, наукової, освітньої, розважальної або подібної їм діяльності, включаючи діяльність організаторів (продюсерів) у таких сферах діяльності, та пов'язаних з ними послуг; діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування); оцінки нерухомого майна (нерухомості); проведення будь-яких робіт з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику;	5.3) п’ятий абзац частини „г” пункту 6.5 вилучити.	6.5. Місцем поставки послуг вважається: г) місце, де фактично надаються послуги у сфері: культурної, артистичної, спортивної, наукової, освітньої, розважальної або подібної їм діяльності, включаючи діяльність організаторів (продюсерів) у таких сферах діяльності, та пов'язаних з ними послуг; діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування); оцінки нерухомого майна (нерухомості);
	Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.	6. У статті 7: 6.1) у пункті 7.2: 6.1.1) у третьому абзаці підпункту 7.2.3 слова “і одночасно розрахунковим документом” виключити;	Податкова накладна є звітним податковим документом.
	Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.	6.1.2) у першому реченні четвертого абзацу підпункту 7.2.3 слово “поставку” замінити на “оплату”, а у другому реченні цього абзацу слово “поставлених” замінити на “оплачених”;	Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову оплату товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково оплачених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
	7.2.5. Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно з законодавством України, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної.	6.1.3) у підпункті 7.2.5 слово „імпортують” замінити на „ввозять”;	7.2.5. Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності, що ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно з законодавством України, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної.
	7.3.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.	6.2.1) підпункт 7.3.1 викласти в такій редакції: “7.3.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) платника податку вважається дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) такого платника податку або дата отримання будь-яких інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (робіт, послуг). З метою оподаткування забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, прирівнюється до компенсації вартості поставлених товарів (робіт, послуг)”;	7.3.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) платника податку вважається дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) такого платника податку або дата отримання будь-яких інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (робіт, послуг). З метою оподаткування забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, прирівнюється до компенсації вартості поставлених товарів (робіт, послуг).
	7.3.3. У разі коли поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається або дата оформлення податкової накладної, що засвідчує факт поставки платником податку товарів (робіт, послуг) покупцю, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше. 7.3.4. Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу). 7.3.5. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.	6.2.2) підпункти 7.3.3-7.3.5 викласти в такій редакції: “7.3.3. У разі якщо поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата виписування відповідного рахунка (товарного чека). 7.3.4. Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій оренди (лізингу), в тому числі фінансової оренди (лізингу), є дата зарахування (отримання) сум орендної плати (лізингового платежу) на банківський рахунок (у касу) орендаря (лізингоотримувача).” 7.3.5. У разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати, поставки товарів (результатів робіт, послуг) шляхом внесення їх до статутного фонду (капіталу) іншої особи, поставки товарів (робіт, послуг) учасниками спільної діяльності особі, яка уповноважена договором вести податковий облік такої спільної діяльності, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата відвантаження (передачи) товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт, надання послуг платником податку”;	7.3.3. У разі якщо поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата виписування відповідного рахунка (товарного чека). 7.3.4. Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій оренди (лізингу), в тому числі фінансової оренди (лізингу), є дата зарахування (отримання) сум орендної плати (лізингового платежу) на банківський рахунок (у касу) орендаря (лізингоотримувача).” 7.3.5. У разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати, поставки товарів (результатів робіт, послуг) шляхом внесення їх до статутного фонду (капіталу) іншої особи, поставки товарів (робіт, послуг) учасниками спільної діяльності особі, яка уповноважена договором вести податковий облік такої спільної діяльності, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата відвантаження (передачи) товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт, надання послуг платником податку
	7.3.6. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.	6.2.3) друге речення підпункту 7.3.6 вилучити.	7.3.6. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.
	7.3.7. Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.	6.2.4) підпункт 7.3.7 викласти у такій редакції: „7.3.7. За вибором платника податку – виконавця контракту, визначеного довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою виникнення податкових зобов'язань за таким контрактом є: або визначена згідно з цим пунктом; або дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту;”	7.3.7. За вибором платника податку – виконавця контракту, визначеного довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою виникнення податкових зобов'язань за таким контрактом є: або визначена згідно з цим пунктом; або дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.
	7.3.9. Особа, яка протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує суму, визначену у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону (без урахування цього податку), може вибрати касовий метод податкового обліку. Якщо зазначений вибір здійснюється під час реєстрації такої особи як платника цього податку, касовий метод починає застосовуватися з моменту такої реєстрації і не може бути змінений до кінця року, протягом якого відбулася така реєстрація. Якщо зазначений вибір здійснюється протягом будь-якого часу після реєстрації особи як платника цього податку, касовий метод починає застосовуватися з податкового періоду, наступного за податковим періодом, в якому був зроблений такий вибір, і не може бути змінений протягом наступних дванадцяти місячних (чотирьох квартальних) податкових періодів. Рішення про вибір касового методу подається податковому органу разом із заявою про податкову реєстрацію або податковою декларацією за звітний (податковий) період, протягом якого був зроблений такий вибір. Протягом строку застосування касового методу платник податку зазначає про це у податкових деклараціях з цього податку. Платник податку, що обрав касовий метод обліку, не має права його застосовувати до: імпортних та експортних операцій; операцій з поставки підакцизних товарів. Якщо товари (послуги) залишаються неоплаченими у повній сумі (з урахуванням цього податку) протягом трьох податкових місяців, наступних за місяцем, у якому відбулася їх поставка платником податку, що вибрав касовий метод (протягом кварталу, наступного за кварталом їх надання, для платників податку, що вибрали квартальний податковий період), та такий платник не розпочав процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості відповідно до законодавства, то сума нарахованих податків підлягає включенню до складу податкових зобов'язань такого платника податку за наслідками наступного податкового періоду. Застосування касового методу зупиняється з податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого платник податку приймає самостійне рішення про перехід до загальних правил визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту (методу нарахувань) чи досягає обсягу оподатковуваних операцій, визначеного підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону. Платник податку має право самостійно відмовитися від касового методу шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового органу за місцем податкової реєстрації. У разі якщо обсяги оподатковуваних операцій за наслідками звітного періоду перевищують розмір суми, визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, платник податку зобов'язаний відмовитися від касового методу шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового органу, в якому він є зареєстрованим як платник цього податку, разом із поданням податкової декларації за такий звітний період. У цьому випадку платник податку переходить до загальних правил оподаткування починаючи з наступного податкового періоду. У разі якщо платник податку не подає таку заяву у встановлені цим підпунктом строки, податковий орган повинен перерахувати суму податкових зобов'язань та податкового кредиту такого платника податку починаючи з податкового періоду, на який припадає гранична дата подання його заяви про відмову від касового методу, а платник податку позбавляється права використання касового методу протягом наступних 36 податкових місяців. З початку застосування касового методу на підставах, визначених цим Законом, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, що виникли до застосування касового методу, не підлягають перерахунку у зв'язку з початком такого застосування. За відмови від застосування касового методу на будь-яких підставах та переходу до загальної системи оподаткування цим податком: сума податкових зобов'язань платника податку збільшується на суму, нараховану на вартість товарів (послуг), поставлених платником податку, але не оплачених коштами чи іншими видами компенсацій на дату переходу такого платника до звичайного режиму оподаткування; сума податкового кредиту платника податку збільшується на суму, нараховану на вартість товарів (послуг), отриманих таким платником податку, але не оплачених коштами або іншими видами компенсацій на дату переходу такого платника до звичайного режиму оподаткування.	6.2.5) підпункт 7.3.9 викласти у такій редакції: “7.3.9. Датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення платником податку бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка з подій, що настала раніше: або дата відвантаження платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання платником податку результатів робіт (послуг).”	7.3.9. Датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення платником податку бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка з подій, що настала раніше: або дата відвантаження платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання платником податку результатів робіт (послуг).”
	7.4.1. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:	6.3) у пункті 7.4: 6.3.1) у першому абзаці підпункту 7.4.1 слова “нарахованих (сплачених)” замінити на “сплачених”;	7.4.1. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
	7.4.1. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).	6.3.2) абзац п’ятий підпункту 7.4.1 викласти в такій редакції: „Якщо у подальшому такі товари починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари вважаються проданими за ціною їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), а основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною, у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення”;	7.4.1. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари вважаються проданими за ціною їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), а основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною, у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення.
	Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.	6.3.3) абзац другий підпункту 7.4.2 вилучити.
	7.4.3. У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.	6.3.4) підпункт 7.4.3 викласти в такій редакції: „7.4.3. У разі коли товари (послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях”.	7.4.3. У разі коли товари (послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях”
	7.4.5. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).	6.3.5) підпункт 7.4.5 викласти в такій редакції: “7.4.5. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями чи погашеними податковими векселями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)”;	7.4.5. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями чи погашеними податковими векселями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)
	7.5. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); 7.5.2. для операцій із імпортом товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті; 7.5.3. датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.	6.4) у пункті 7.5: 6.4.1) підпункти 7.5.1-7.5.3 викласти в такій редакції: “7.5.1. дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, дата надання інших видів компенсацій вартості проданих (або тих, що підлягають продажу) товарів (робіт, послуг); 7.5.2. для операцій із імпортом товарів (супутніх послуг) - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті”; 7.5.3. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій оренди (лізингу), в тому числі фінансової оренди (лізингу), є дата зарахування (сплати) сум орендної плати (лізингового платежу) на банківський рахунок (у касу) орендаря (лізингоотримувача)”;	7.5. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, дата надання інших видів компенсацій вартості проданих (або тих, що підлягають продажу) товарів (робіт, послуг); 7.5.2. для операцій із імпортом товарів (супутніх послуг) - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті; 7.5.3. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій оренди (лізингу), в тому числі фінансової оренди (лізингу), є дата зарахування (сплати) сум орендної плати (лізингового платежу) на банківський рахунок (у касу) орендаря (лізингоотримувача)
	7.5.4. датою виникнення права замовника на податковий кредит з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту.	6.4.2) підпункт 7.5.4 вилучити;
	7.7. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.	6.5) пункт 7.7 викласти в такій редакції: „7.7. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків.	7.7. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків.
	7.7.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.	7.7.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні така сума податку підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.	7.7.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні така сума податку підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
	При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.	7.7.2. При від'ємному значенні така сума податку зараховується у погашення суми податкових зобов'язань (податкового боргу) з цього податку минулих податкових періодів або сум податкових зобов'язань, визначених у податкових векселях (за їх наявності), а у залишковій сумі зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. У разі коли за результатами такого наступного податкового періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту (з урахуванням залишкової суми від'ємного значення попереднього періоду), має від'ємне значення, така сума податку зараховується у погашення податкових зобов'язань, визначених у податкових векселях (за їх наявності), а залишок суми такого від'ємного значення (його частина) підлягає відшкодуванню з бюджету (бюджетному відшкодуванню).	7.7.2. При від'ємному значенні така сума податку зараховується у погашення суми податкових зобов'язань (податкового боргу) з цього податку минулих податкових періодів або сум податкових зобов'язань, визначених у податкових векселях (за їх наявності), а у залишковій сумі зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. У разі коли за результатами такого наступного податкового періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту (з урахуванням залишкової суми від'ємного значення попереднього періоду), має від'ємне значення, така сума податку зараховується у погашення податкових зобов'язань, визначених у податкових векселях (за їх наявності), а залишок суми такого від'ємного значення (його частина) підлягає відшкодуванню з бюджету (бюджетному відшкодуванню).
	7.7.2. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. 7.7.3. Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.	7.7.3. Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому суми (частини суми) бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.	7.7.3. Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому суми (частини суми) бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.
	7.7.4. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів, у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.	7.7.4. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування або її частини, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми (частини суми) бюджетного відшкодування (далі - заява про відшкодування). До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (у разі їх наявності) та копії п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій (у разі наявності експортних операцій). Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою законом для податкових декларацій. Службова особа податкового органу, яка приймає податкову декларацію та заяву про відшкодування, з'ясовує, чи має право платник податку за своїм статусом на отримання бюджетного відшкодування, а також здійснює візуальний перегляд підсумкових даних, зазначених у цих документах (а саме загальну суму податкового кредиту та податкових зобов'язань, а також заявлену суму бюджетного відшкодування), та при їх відповідності в обох документах приймає податкову декларацію без перевірки інших її даних з одночасним поверненням платнику податку заяви про відшкодування, засвідченої штампом про відповідність заявленої суми бюджетного відшкодування даним податкової декларації. Якщо податкова декларація та заява про відшкодування були надіслані поштою, то проштампована заява про відшкодування також повертається поштою на адресу платника податку із повідомленням про вручення протягом п'яти операційних (банківських) днів, наступних за днем отримання такої податкової декларації (розрахунку) податковим органом. Якщо службова особа податкового органу відмовляється проштампувати заяву про відшкодування та/або прийняти податкову декларацію всупереч нормам цього пункту, то сума бюджетного відшкодування, зазначена у такій декларації та заяві про відшкодування, вважається узгодженою з таким податковим органом з моменту її подання, а відшкодування такої суми здійснюється у терміни, визначені підпунктом 7.7.5 цього пункту. У таких випадках сума бюджетного відшкодування може бути оскаржена податковим органом тільки у судовому порядку. Вважається, що службова особа податкового органу відмовляється від прийняття податкової декларації та/або засвідчення заяви про відшкодування на законних підставах, якщо за результатами візуального перегляду таких документів виявляється, що: а) платник податку, який подав податкову декларацію та заяву про відшкодування, не має права за своїм статусом на отримання бюджетного відшкодування; б) підсумкові дані, зазначені у податковій декларації та заяві про відшкодування (а саме загальна сума податкового кредиту та податкових зобов'язань, а також заявлена сума бюджетного відшкодування), не збігаються; в) зазначені документи заповнено платником податку з порушенням вимог порядку складання декларації. Платник податку, який отримав проштамповану податковим органом заяву про відшкодування, надсилає її на адресу відповідного органу державного казначейства поштою із повідомленням про вручення.	7.7.4. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування або її частини, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми (частини суми) бюджетного відшкодування (далі - заява про відшкодування). До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (у разі їх наявності) та копії п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій (у разі наявності експортних операцій). Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою законом для податкових декларацій. Службова особа податкового органу, яка приймає податкову декларацію та заяву про відшкодування, з'ясовує, чи має право платник податку за своїм статусом на отримання бюджетного відшкодування, а також здійснює візуальний перегляд підсумкових даних, зазначених у цих документах (а саме загальну суму податкового кредиту та податкових зобов'язань, а також заявлену суму бюджетного відшкодування), та при їх відповідності в обох документах приймає податкову декларацію без перевірки інших її даних з одночасним поверненням платнику податку заяви про відшкодування, засвідченої штампом про відповідність заявленої суми бюджетного відшкодування даним податкової декларації. Якщо податкова декларація та заява про відшкодування були надіслані поштою, то проштампована заява про відшкодування також повертається поштою на адресу платника податку із повідомленням про вручення протягом п'яти операційних (банківських) днів, наступних за днем отримання такої податкової декларації (розрахунку) податковим органом. Якщо службова особа податкового органу всупереч нормам цього пункту не приймає податкову декларацію та/або відмовляється проштампувати заяву про відшкодування, то сума бюджетного відшкодування, зазначена у такій декларації та заяві про відшкодування, вважається узгодженою з таким податковим органом з моменту її подання, а відшкодування такої суми здійснюється у терміни, визначені підпунктом 7.7.5 цього пункту. У таких випадках сума бюджетного відшкодування може бути оскаржена податковим органом тільки у судовому порядку. Вважається, що службова особа податкового органу відмовляється від прийняття податкової декларації та/або засвідчення заяви про відшкодування на законних підставах, якщо за результатами візуального перегляду таких документів виявляється, що: а) платник податку, який подав податкову декларацію та заяву про відшкодування, не має права за своїм статусом на отримання бюджетного відшкодування; б) підсумкові дані, зазначені у податковій декларації та заяві про відшкодування (а саме загальна сума податкового кредиту та податкових зобов'язань, а також заявлена сума бюджетного відшкодування), не збігаються; в) зазначені документи заповнено платником податку з порушенням вимог порядку складання декларації. Платник податку, який отримав проштамповану податковим органом заяву про відшкодування, надсилає її на адресу відповідного органу державного казначейства поштою із повідомленням про вручення.
	7.7.5. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. 7.7.6. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.	7.7.5. На підставі отриманої заяви платника податку, проштампованої відповідним податковим органом, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на банківський рахунок платника податку протягом п'яти операційних днів після спливу 40 календарних днів починаючи з дня поштового відправлення такої заяви на адресу органу державного казначейства. 7.7.6. Протягом 40 календарних днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну (невиїзну) перевірку заявлених у ній даних. Якщо за результатами камеральної (невиїзної) перевірки є достатні підстави вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право в межах зазначеного строку провести позапланову документальну (виїзну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган також може провести позапланову документальну (виїзну) перевірку платника податку в зазначені строки, якщо сума заявленого бюджетного відшкодування дорівнює або перевищує один мільйон гривень.	7.7.5. На підставі отриманої заяви платника податку, проштампованої відповідним податковим органом, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на банківський рахунок платника податку протягом п'яти операційних днів після спливу 40 календарних днів починаючи з дня поштового відправлення такої заяви на адресу органу державного казначейства. 7.7.6. Протягом 40 календарних днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну (невиїзну) перевірку заявлених у ній даних. Якщо за результатами камеральної (невиїзної) перевірки є достатні підстави вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право в межах зазначеного строку провести позапланову документальну (виїзну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган також може провести позапланову документальну (виїзну) перевірку платника податку в зазначені строки, якщо сума заявленого бюджетного відшкодування дорівнює або перевищує один мільйон гривень.
	7.7.7. Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.	7.7.7. Якщо за наслідками камеральної (невиїзної) та/або документальної (виїзної) перевірок податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначається сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, надсилає відповідному органу державного казначейства повідомлення про призупинення надання бюджетного відшкодування виключно у сумі такого перевищення строком до 30 календарних днів, наступних за граничним днем його надання, визначеного підпунктом 7.7.5 цього пункту, та одночасно надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку виходячи з свого статусу не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає відповідному органу державного казначейства повідомлення про призупинення надання бюджетного відшкодування строком до 30 календарних днів, наступних за граничним днем його надання, визначеного підпунктом 7.7.5 цього пункту, та одночасно надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування. 7.7.8. Орган державного казначейства, за наявністю повідомлень податкового органу, наданих відповідно до норм підпунктів "б" "в" підпункту 7.7.7 цього пункту, зобов'язаний призупинити надання бюджетного відшкодування у сумі, зазначеній у такому повідомленні, на строк до 30 календарних днів, наступних за граничним днем його надання, визначеного підпунктом 7.7.5 цього пункту. У разі якщо протягом строків, визначених законом, платник податку не починає процедуру оскарження висновків податкового органу в апеляційному порядку та не надає органу державного казначейства копію документа, що засвідчує факт такого оскарження, сума перевищення бюджетного відшкодування вважається узгодженою та підлягає вилученню із загальної суми бюджетного відшкодування. Якщо платник податку не погоджується з висновками перевірок, проведених податковим органом у випадках, визначених підпунктами "б" - "в" підпункту 7.7.7 цього пункту, то такий платник податку має право оскаржити такі висновки в апеляційному порядку у строки, встановлені законом. Про оскарження висновків перевірок платник податку зобов'язаний повідомити відповідний податковий орган та орган державного казначейства. У такому випадку орган державного казначейства зобов'язаний надати платнику податку бюджетне відшкодування протягом трьох операційних днів, наступних за спливом строку, визначеного підпунктом 7.7.8 цього пункту, за винятком випадку, коли за позовом (заявою) податкового органу суд приймає рішення про призупинення надання такого бюджетного відшкодування до остаточного рішення по справі, яке набирає законної сили. 7.7.9. Якщо за остаточним рішенням суду приймається рішення на користь платника податку у повній чи частковій сумі позову, така сума (її частина) вважається бюджетною заборгованістю з першого дня після спливу терміну, визначеного підпунктом 7.7.5 цього пункту, та підлягає відшкодуванню протягом трьох операційних днів з дня отримання органом державного казначейства такого судового рішення.	7.7.7. Якщо за наслідками камеральної (невиїзної) та/або документальної (виїзної) перевірок податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначається сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, надсилає відповідному органу державного казначейства повідомлення про призупинення надання бюджетного відшкодування виключно у сумі такого перевищення строком до 30 календарних днів, наступних за граничним днем його надання, визначеного підпунктом 7.7.5 цього пункту, та одночасно надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку виходячи з свого статусу не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає відповідному органу державного казначейства повідомлення про призупинення надання бюджетного відшкодування строком до 30 календарних днів, наступних за граничним днем його надання, визначеного підпунктом 7.7.5 цього пункту, та одночасно надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування. 7.7.8. Орган державного казначейства, за наявністю повідомлень податкового органу, наданих відповідно до норм підпунктів "б" "в" підпункту 7.7.7 цього пункту, зобов'язаний призупинити надання бюджетного відшкодування у сумі, зазначеній у такому повідомленні, на строк до 30 календарних днів, наступних за граничним днем його надання, визначеного підпунктом 7.7.5 цього пункту. У разі якщо протягом строків, визначених законом, платник податку не починає процедуру оскарження висновків податкового органу в апеляційному порядку та не надає органу державного казначейства копію документа, що засвідчує факт такого оскарження, сума перевищення бюджетного відшкодування вважається узгодженою та підлягає вилученню із загальної с