вноситься народним депутатом України

Закон України

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести такі зміни до Закону України „Про податок на додану вартість” (Відомості Верховної Ради України.............):

1. У статті 1:

1.1) пункт 1.4 викласти у такій редакції:

1.4. Поставка товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі–продажу, міни, поставки, виконання робіт та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари (результати робіт) за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі орендодавцем (лізингодавцем) права власності на об’єкти фінансового лізингу орендарю (лізингоотримувачу) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

При здійсненні прямих інвестицій шляхом внесення до статутного фонду платника податку товарів (результатів робіт, послуг), така операція вважається поставкою таких товарів (робіт, послуг).

При здійсненні спільної діяльності передача товарів (робіт, послуг) на баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається поставкою таких товарів (робіт, послуг)”;

1.2) у пункті 1.6 слово (нарахована) вилучити;

1.3) пункт 1.11 вилучити.

2. У статті 2:

2.1) підпункт 2.3.3 пункту 2.3 статті 2 вилучити;

2.2) у підпункті 2.3.4 пункту 2.3 та пункті 2.4 слово „режим” доповнити словами „або систему”.

3. У статті 3:

3.1) у підпункті 3.1.1 слово „користування” замінити на „власність”

3.2) абзац перший підпункту 3.1.2 викласти у такій редакції:

„3.1.2. ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту (для фізичних осіб – ввезення (пересилання)) (далі - імпорт)”;

3.3) абзац перший підпункту 3.1.3 викласти у такій редакції:

”3.1.3. вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту та поставка результатів робіт, місце надання яких знаходиться за межами митної території України (далі - експорт), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.”;

3.4) у підпункті 3.1.3 слово „фінансового” вилучити;

3.5) у підпункті 3.2.2:

перший абзац підпункту 3.2.2 викласти в такій редакції:

„3.2.2. передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі орендодавцем (лізингодавцем) права власності на об’єкти фінансового лізингу орендарю (лізингоотримувачу) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу)”;

у другому абзаці слова „крім переданого у фінансовий лізинг” вилучити;

3.6) третій абзац підпункту 3.2.8 вилучити.

3.7) пункт 3.2 доповнити новими підпунктами 3.2.13 і 3.2.15 такого змісту:

„3.2.13. поставки послуг резидентом, місце надання яких знаходиться за межами митної території України, за винятком поставок транспортних послуг по перевезенню пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами митної території України”;

„3.2.15. поставки послуг нерезидентом, місце надання яких знаходиться на митній території України”.

4. У статті 4 :

4.1) у пункті 4.1:

слова „але не нижче за звичайні ціни” вилучити;

доповнити пункт новим абзацом такого змісту:

„Базою оподаткування операцій з поставки товарів (результатів робіт, послуг) шляхом внесення їх до статутного фонду (капіталу) іншої особи, визнається вартість таких товарів (результатів робіт, послуг), погоджена засновниками (учасниками) підприємства, але не нижче за їх звичайні ціни. Аналогічно визначається база оподаткування у разі поставки товарів (робіт, послуг) учасниками спільної діяльності особі, яка уповноважена договором вести податковий облік такої спільної діяльності, в якості внеску у спільну діяльність;”

4.2) у пункті 4.3:

у другому реченні абзацу першого слова „на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства” замінити словами „на момент виникнення податкових зобов'язань”;

абзац другий виключити.

4.3) у пункті 4.8 слова „але не нижче за звичайні ціни” вилучити.

5. У статті 6:

5.1) у пункті 6.1 та підпункті 6.1.1 цифри „20” замінити на „15”

5.2) в другому абзаці частини „а” пункту 6.4 слова „постачання товарів” доповнити словами „на митній території України”;

5.3) п’ятий абзац частини „г” пункту 6.5 вилучити.

6. У статті 7:

6.1) у пункті 7.2:

6.1.1) у третьому абзаці підпункту 7.2.3 слова “і одночасно розрахунковим документом” виключити;

6.1.2) у першому реченні четвертого абзацу підпункту 7.2.3 слово “поставку” замінити на “оплату”, а у другому реченні цього абзацу слово “поставлених” замінити на “оплачених”;

6.1.3) у підпункті 7.2.5 слово „імпортують” замінити на „ввозять”;

6.2) у пункті 7.3:

6.2.1) підпункт 7.3.1 викласти в такій редакції:

“7.3.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) платника податку вважається дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) такого платника податку або дата отримання будь-яких інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (робіт, послуг). З метою оподаткування забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, прирівнюється до компенсації вартості поставлених товарів (робіт, послуг).”;

6.2.2) підпункти 7.3.3 -7.3.5 викласти в такій редакції:

“7.3.3. У разі якщо поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата виписування відповідного рахунка (товарного чека).

7.3.4. Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій оренди (лізингу), в тому числі фінансової оренди (лізингу), є дата зарахування (отримання) сум орендної плати (лізингового платежу) на банківський рахунок (у касу) орендаря (лізингоотримувача).”

7.3.5. У разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати, поставки товарів (результатів робіт, послуг) шляхом внесення їх до статутного фонду (капіталу) іншої особи, поставки товарів (робіт, послуг) учасниками спільної діяльності особі, яка уповноважена договором вести податковий облік такої спільної діяльності, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата відвантаження (передачи) товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт, надання послуг платником податку”;

6.2.3) друге речення підпункту 7.3.6 вилучити.

6.2.4) підпункт 7.3.7 викласти у такій редакції:

„7.3.7. За вибором платника податку – виконавця контракту, визначеного довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою виникнення податкових зобов'язань за таким контрактом є:

або визначена згідно з цим пунктом;

або дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту;”

6.2.5) підпункт 7.3.9 викласти у такій редакції:

“7.3.9. Датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення платником податку бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка з подій, що настала раніше:

або дата відвантаження платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання платником податку результатів робіт (послуг).”

6.3) у пункті 7.4:

6.3.1) у першому абзаці підпункту 7.4.1 слова “нарахованих (сплачених)” замінити на “сплачених”;

6.3.2) абзац п’ятий підпункту 7.4.1 викласти в такій редакції:

„Якщо у подальшому такі товари починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари вважаються проданими за ціною їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), а основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною, у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення”;

6.3.3) абзац другий підпункту 7.4.2 вилучити;

6.3.4) підпункт 7.4.3 викласти в такій редакції:

„7.4.3. У разі коли товари (результатів робіт, послуг), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (результатів робіт, послуг) в оподатковуваних операціях”;

6.3.5) підпункт 7.4.5 викласти в такій редакції:

“7.4.5. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями чи погашеними податковими векселями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)”;

6.4) у пункті 7.5:

6.4.1) підпункти 7.5.1-7.5.3 викласти в такій редакції:

“7.5.1. дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, дата надання інших видів компенсацій вартості проданих (або тих, що підлягають продажу) товарів (робіт, послуг);

7.5.2. для операцій із імпортом товарів (супутніх послуг) - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті”;

7.5.3. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій оренди (лізингу), в тому числі фінансової оренди (лізингу), є дата зарахування (сплати) сум орендної плати (лізингового платежу) на банківський рахунок (у касу) орендаря (лізингоотримувача)”;

6.4.2) підпункт 7.5.4 вилучити;

6.5) пункт 7.7 викласти в такій редакції:

„7.7. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків.

7.7.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні така сума податку підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

7.7.2. При від'ємному значенні така сума податку зараховується у погашення суми податкових зобов'язань (податкового боргу) з цього податку минулих податкових періодів або сум податкових зобов'язань, визначених у податкових векселях (за їх наявності), а у залишковій сумі зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У разі коли за результатами такого наступного податкового періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту (з урахуванням залишкової суми від'ємного значення попереднього періоду), має від'ємне значення, така сума податку зараховується у погашення податкових зобов'язань, визначених у податкових векселях (за їх наявності), а залишок суми такого від'ємного значення (його частина) підлягає відшкодуванню з бюджету (бюджетному відшкодуванню).

7.7.3. Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому суми (частини суми) бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

7.7.4. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування або її частини, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми (частини суми) бюджетного відшкодування (далі - заява про відшкодування).

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (у разі їх наявності) та копії п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій (у разі наявності експортних операцій).

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою законом для податкових декларацій.

Службова особа податкового органу, яка приймає податкову декларацію та заяву про відшкодування, з'ясовує, чи має право платник податку за своїм статусом на отримання бюджетного відшкодування, а також здійснює візуальний перегляд підсумкових даних, зазначених у цих документах (а саме загальну суму податкового кредиту та податкових зобов'язань, а також заявлену суму бюджетного відшкодування), та при їх відповідності в обох документах приймає податкову декларацію без перевірки інших її даних з одночасним поверненням платнику податку заяви про відшкодування, засвідченої штампом про відповідність заявленої суми бюджетного відшкодування даним податкової декларації.

Якщо податкова декларація та заява про відшкодування були надіслані поштою, то проштампована заява про відшкодування також повертається поштою на адресу платника податку із повідомленням про вручення протягом п'яти операційних (банківських) днів, наступних за днем отримання такої податкової декларації (розрахунку) податковим органом.

Якщо службова особа податкового органу всупереч нормам цього пункту не приймає податкову декларацію та/або відмовляється проштампувати заяву про відшкодування, то сума бюджетного відшкодування, зазначена у такій декларації та заяві про відшкодування, вважається узгодженою з таким податковим органом з моменту її подання, а відшкодування такої суми здійснюється у терміни, визначені підпунктом 7.7.5 цього пункту. У таких випадках сума бюджетного відшкодування може бути оскаржена податковим органом тільки у судовому порядку.

Вважається, що службова особа податкового органу відмовляється від прийняття податкової декларації та/або засвідчення заяви про відшкодування на законних підставах, якщо за результатами візуального перегляду таких документів виявляється, що:

а) платник податку, який подав податкову декларацію та заяву про відшкодування, не має права за своїм статусом на отримання бюджетного відшкодування;

б) підсумкові дані, зазначені у податковій декларації та заяві про відшкодування (а саме загальна сума податкового кредиту та податкових зобов'язань, а також заявлена сума бюджетного відшкодування), не збігаються;

в) зазначені документи заповнено платником податку з порушенням вимог порядку складання декларації.

Платник податку, який отримав проштамповану податковим органом заяву про відшкодування, надсилає її на адресу відповідного органу державного казначейства поштою із повідомленням про вручення.

7.7.5. На підставі отриманої заяви платника податку, проштампованої відповідним податковим органом, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на банківський рахунок платника податку протягом п'яти операційних днів після спливу 40 календарних днів починаючи з дня поштового відправлення такої заяви на адресу органу державного казначейства.

7.7.6. Протягом 40 календарних днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну (невиїзну) перевірку заявлених у ній даних. Якщо за результатами камеральної (невиїзної) перевірки є достатні підстави вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право в межах зазначеного строку провести позапланову документальну (виїзну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган також може провести позапланову документальну (виїзну) перевірку платника податку в зазначені строки, якщо сума заявленого бюджетного відшкодування дорівнює або перевищує один мільйон гривень.

7.7.7. Якщо за наслідками камеральної (невиїзної) та/або документальної (виїзної) перевірок податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначається сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, надсилає відповідному органу державного казначейства повідомлення про призупинення надання бюджетного відшкодування виключно у сумі такого перевищення строком до 30 календарних днів, наступних за граничним днем його надання, визначеного підпунктом 7.7.5 цього пункту, та одночасно надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку виходячи з свого статусу не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає відповідному органу державного казначейства повідомлення про призупинення надання бюджетного відшкодування строком до 30 календарних днів, наступних за граничним днем його надання, визначеного підпунктом 7.7.5 цього пункту, та одночасно надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

7.7.8. Орган державного казначейства, за наявністю повідомлень податкового органу, наданих відповідно до норм підпунктів "б" "в" підпункту 7.7.7 цього пункту, зобов'язаний призупинити надання бюджетного відшкодування у сумі, зазначеній у такому повідомленні, на строк до 30 календарних днів, наступних за граничним днем його надання, визначеного підпунктом 7.7.5 цього пункту.

У разі якщо протягом строків, визначених законом, платник податку не починає процедуру оскарження висновків податкового органу в апеляційному порядку та не надає органу державного казначейства копію документа, що засвідчує факт такого оскарження, сума перевищення бюджетного відшкодування вважається узгодженою та підлягає вилученню із загальної суми бюджетного відшкодування.

Якщо платник податку не погоджується з висновками перевірок, проведених податковим органом у випадках, визначених підпунктами "б" - "в" підпункту 7.7.7 цього пункту, то такий платник податку має право оскаржити такі висновки в апеляційному порядку у строки, встановлені законом. Про оскарження висновків перевірок платник податку зобов'язаний повідомити відповідний податковий орган та орган державного казначейства.

У такому випадку орган державного казначейства зобов'язаний надати платнику податку бюджетне відшкодування протягом трьох операційних днів, наступних за спливом строку, визначеного підпунктом 7.7.8 цього пункту, за винятком випадку, коли за позовом (заявою) податкового органу суд приймає рішення про призупинення надання такого бюджетного відшкодування до остаточного рішення по справі, яке набирає законної сили.

7.7.9. Якщо за остаточним рішенням суду приймається рішення на користь платника податку у повній чи частковій сумі позову, така сума (її частина) вважається бюджетною заборгованістю з першого дня після спливу терміну, визначеного підпунктом 7.7.5 цього пункту, та підлягає відшкодуванню протягом трьох операційних днів з дня отримання органом державного казначейства такого судового рішення.

7.7.10. Сума бюджетного відшкодування, не сплачена у строки, визначені цим пунктом, вважається бюджетною заборгованістю.

На суму бюджетної заборгованості нараховується пеня на рівні ставки, розмір якої визначається відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Зазначена пеня розраховується та сплачується органом державного казначейства разом із сплатою суми бюджетного відшкодування платнику податку.

7.7.11. У разі коли платник податку здійснює вивезення (експорт) товарів, отриманих від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (роботи, послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування цим податком за ставкою, визначеною абзацом першим пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

7.7.12. Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

7.7.13. Особа, яка є суб'єктом оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від загального, або звільнення від такої сплати, не має права на отримання бюджетного відшкодування.

7.7.14. Такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування:

а) особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування;

б) особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій з продажу товарів (послуг) за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів або придбання (створення) нематеріальних активів);

в) особа, яка є суб'єктом оподаткування за правилами, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом.

Особи, зазначені у частинах „а” і „б” цього підпункту мають право на отримання бюджетного відшкодування, якщо сума від'ємного значення податку сформована в результаті нарахування суми податкового кредиту, що виникла внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів або придбання (створення) нематеріальних активів).”

7. Пункти 11.11 і 11.42 статті 11 виключити.

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року, крім пунктів 1.1 статті 1 та статей 2- 5, підпунктів 6.1.1 і 6.1.3 пункту 6.1, підпункту 6.2.3 пункту 6.2, підпунктів 6.3.2-6.3.5 пункту 6.3 статті 6 розділу І.

Пункт 1.1 статті 1, статті 2-4, пункти 5.2-5.3 статті 5, підпункти 6.1.1 і 6.1.3 пункту 6.1, підпункт 6.2.3 пункту 6.2, підпункти 6.3.2-7.3.5 пункту 6.3 статті 6, стаття 7, у частині виключення пункту 11.42 Закону України „Про податок на додану вартість”, розділу І цього Закону набирають чинності з дня його опублікування.

Пункт 5.1 статті 5 цього Закону набирає чинності з 1 січня 2007 року.

2. За податковими зобов’язаннями, що виникли:

до 1 січня 2006 року ставка податку становить - 20 відсотків;

з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2006 року включно - 17 відсотків;

з 1 січня 2007 року - 15 відсотків.

3. Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Голова Верховної Ради України         В.Литвин