ЗАКОН УКРАЇНИ

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" такі зміни:

1.1) пункт 1.2 викласти у такій редакції:

„1.2. Дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

З метою оподаткування до доходів платника податку також включаються:

а) звичайна ціна майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі, якщо умови такої довіреності передбачають право такої іншої особи продати таке майно або відчужити його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності.

б) сума коштів або вартість майна, у тому числі цінних паперів, які надходять у власність юридичної особи, якщо згідно з довіреністю, наданою такою юридичною особою або її засновниками платнику податку, будь-які активні (видаткові) операції з такими коштами або майном здійснюються виключно за рішенням такого платника податку чи за його передорученням (окремою довіреністю) - третьою особою.

Якщо повірений повертає довірителю у майбутньому кошти, отримані внаслідок продажу (відчуження) майна, зазначеного у частинах „а” і „б” цього пункту, то:

сума таких коштів не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу повіреного;

позитивна різниця між сумою таких коштів та звичайною ціною майна, переданого за довіреністю, включається до складу загального оподатковуваного доходу довірителя-платника податку відповідного звітного податкового періоду”;

1.2) у пункті 1.3:

частини „а”, „б” пункту 1.3 доповнити словами „у тому числі резидентом – юридичною особою”;

частину „г” доповнити словами „у тому числі резидента – юридичної особи”;

3.1) у підпункті 4.2.9:

у частині ”д” слово „суми” доповнити словом „безповоротної”;

у частині „е” слова „а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки)” вилучити;

3.2) підпункт 4.2.16 вилучити;

3.3) підпункт 4.3.2 доповнити абзацом такого змісту:

„сума коштів, отриманих платником податку як компенсація у зв'язку з переведенням на іншу роботу, якщо це пов'язано з переїздом в іншу місцевість (в інший населений пункт). Порядок та розмір такої компенсації встановлюються Кабінетом Міністрів України”;

3.4) підпункт 4.3.17 викласти у такій редакції:

„4.3.17. дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів;

дивіденди, при нарахуванні та/або виплаті яких був сплачений до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”;

3.5) Підпункт 4.3.23 доповнити абзацом такого змісту:

„основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається такому платнику податку, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку”;

3.6) пункт 4.4 вилучити;

5.1) підпункт 9.3.4 доповнити слова „крім випадків, визначених у підпункті 4.3.17 цього Закону”;

5.2) четвертий абзац підпункту 9.10.1 викласти у такій редакції:

„Сума податку, нарахована на суму такого перевищення з урахуванням коефіцієнту, встановленого пунктом 3.4 цього Закону, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку”;

5.3) у другому реченні підпункту 9.11.3 слово „резидент” замінити словами „резидент - фізична або юридична особа”;

„Стаття 11. Оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна

11.1. Оподаткування операцій з продажу або обміну об’єкта нерухомості не частіше одного разу протягом звітного податкового року

11.1.1. Дохід, отриманий платником податку від продажу будинку, квартири чи кімнати (включаючи землю, що знаходиться під таким об'єктом нерухомого майна, або присадибну ділянку), оподатковується за ставкою цього податку у розмірі 1 відсотка від вартості такого майна, якщо загальна площа такого будинку, квартири або кімнати не перевищує 100 квадратних метрів.

У разі, коли площа такого об'єкта нерухомого майна перевищує 100 квадратних метрів, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону.

У такому ж порядку оподатковується дохід від продажу об'єкта незавершеного будівництва.

11.1.2. Дохід від продажу об’єкта нерухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної ринкової вартості такого нерухомого майна, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, який має такий статус відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”;

Сума доходу від такого продажу з метою оподаткування зменшується на документально підтверджену суму державного мита, інших податків, зборів, вартість нотаріальних послуг і послуг з оцінки майна, сплачених у зв'язку з таким продажем (відчуженням).

Сума одержаного доходу від продажу об’єкта нерухомого майна не включається до складу річного сукупного оподатковуваного доходу платника податку, а утримана сума податку є остаточною і не береться до уваги у перерахунку загальних податкових зобов’язань такого платника податку за підсумками такого року.

11.1.3. При обміні одного об'єкта нерухомості на інший (інші) кожна сторона договору міни сплачує 50 відсотків від суми податку, розрахованої згідно з положеннями пунктів 11.1-11.2 цієї статті, до вартості відповідного відчужуваного такою стороною об'єкта нерухомості.

11.2. Оподаткування операцій з продажу або обміну більш ніж одного об’єкта нерухомості протягом звітного податкового року

У разі продажу більш ніж одного об’єкта нерухомості протягом звітного податкового року оподаткуванню підлягає сума прибутку від такого продажу.

Прибуток, одержаний від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного об'єкта нерухомості, розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим внаслідок продажу такого об'єкта нерухомості, та витратами, понесеними на його придбання (будівництво), та оподатковується за ставкою податку, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону. Дохід від продажу об’єкта нерухомого майна визначається за правилами підпункту 11.1.2 цієї статті.

Сума податку з такого прибутку не може бути меншою, ніж розмір суми податку, визначеної відповідно до пункту 11.1 цієї статті.

11.3. Податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в цій статті, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної ринкової вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.

Порядок визначення оціночної ринкової вартості нерухомого майна, що підлягає продажу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Сума нарахованого податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) угоди, попередньо її нотаріальному посвідченню, через установи банків.

Нотаріус, який посвідчив договір відчуження об’єкта нерухомості, зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу.

У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору відчуження об'єкта нерухомості, за яким здійснено сплату податку, платник податку має право на повернення зайво (надміру) сплаченої суми податку на підставі річної податкової декларації, поданої в установленому порядку та підтверджуючих документів про фактичну сплату податку.”

7) у статті 12:

7.1) у пунктах 12.1 та 12.4 цифри „7.1” замінити на „7.2”;

7.2) другий абзац пункту 12.2 викласти у такій редакції:

„У разі продажу більш ніж одного із зазначених об'єктів протягом звітного податкового року оподаткуванню підлягає сума прибутку від такого продажу.

Прибуток, одержаний платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного із зазначених об’єктів, розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим внаслідок продажу такого об'єкта, та витратами, понесеними на його придбання, та оподатковується за ставкою податку, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону. Дохід від продажу об’єкта визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної ринкової вартості такого об’єкта, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, який має такий статус відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. При цьому сума податку з такого прибутку не може бути меншою, ніж розмір суми податку, визначеної відповідно до пункту 12.1 цієї статті”;

8) Пункт 13.2 статті 13 викласти у такій редакції:

„13.2. Об'єкти спадщини оподатковуються:

13.2.1. при отриманні спадщини членами сім'ї:

а) за нульовою ставкою до:

вартості власності, визначеної у пункті 13.1 цієї статті, що успадковується іншим членом подружжя спадкодавця;

вартості власності, визначеної у підпунктах "а", "б" пункту 13.1 цієї статті, яка успадковується будь-яким членом сім'ї спадкодавця, що не є одним із подружжя;

б) за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини, крім визначених у частині „а” цього підпункту;

13.2.2. при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини, крім визначених у підпункті 13.2.1 цієї статті”;

9) Пункт 14.2 статті 14 викласти у такій редакції:

„14.2. Не підлягають оподаткуванню доходи у вигляді:

коштів або майна (майнових чи немайнових прав), подарованих одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності згідно із законом;

матеріальних цінностей, подарованих платнику податку, при умові що вартість таких матеріальних цінностей не перевищує 100 гривень”;

10) пункт 16.1 статті 16 викласти у такій редакції:

„16.1. Податок, утриманий з доходів резидентів, а також штраф, встановлений підпунктом 9.10.3 статті 9 цього Закону, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України”.

ІІ. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року.

Голова Верховної Ради України В. Литвин