1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Коригування порядку оподаткування малого бізнесу, здійснена в 2005 році, та законодавча неврегульованість багатьох питань, пов’язаних із сплатою єдиного податку, суттєво обмежило права суб’єктів спрощених систем оподаткування. Результатом таких новацій може стати масовий перехід малого бізнесу в тінь.

Отже, виникла нагальна необхідність у розробці та прийнятті комплексного Закону України “Про єдиний податок суб'єктів малого підприємництва”, в якому законодавчо врегулювати існуючі проблеми в оподаткуванні суб’єктів малого бізнесу.

Серед переваг єдиного податку є його широке застосування малим бізнесом, простий механізм сплати та адміністрування.

Необхідність проекту Закону обумовлена об’єктивною потребою створення належного нормативно-правового забезпечення подальшого розвитку підприємницької діяльності в Україні. Кроком на шляху до цього є удосконалення спрощених режимів оподаткування підприємницької діяльності з урахуванням певних недоліків, виявлених у практиці її застосування єдиного податку, пов’язаних насамперед з прийняттям низки Законів України, норми яких вносять суттєві зміни у порядок сплати зазначеними суб’єктами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування, що певною мірою впливає на оподаткування доходів згаданих суб’єктів. Так, з набуттям чинності Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 1 січня 2004 року та ряду інших законодавчих актів виникає проблема подвійного оподаткування, оскільки суб’єкти підприємницької діяльності – платники єдиного податку - фактично мають двічі сплачувати внески на соціальне та пенсійне страхування. Водночас виходячи з того, що діючі ставки та механізм справляння єдиного податку встановлені Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, зміни до якого неможливо внести у зв’язку з закінченням дії перехідних положень Конституції України, автори законопроекту пропонують розв’язати зазначені питання шляхом прийняття даного закону.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Прийняття законопроекту дозволить створити сприятливі умови для розвитку малого та середнього бізнесу, які є підґрунтям для зростання економіки, її цивілізованого стандарту та якості, є основою середнього класу, а також – основою політичної та економічної стабільності в державі.

Даний проект має на меті законодавчо „легалізувати” статус єдиного податку.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Проектом Закону визначені умови, порядок обчислення, сплати платниками податку єдиного податку. Єдиний податок сплачується суб'єктами малого підприємництва, які обрали за власним бажанням сплату цього податку на заміну сплати визначених законом податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до проекту Закону зареєструватись платниками податку можуть лише суб'єкти малого підприємництва, у трудових відносинах з якими (включаючи членів їх сімей) протягом року перебуває не більше 20 найманих осіб, та обсяг оподатковуваного доходу яких не перевищує 3 млн. грн. на рік. Також встановлено перелік осіб, які не підлягають реєстрації платниками єдиного податку. Регламентовано порядок переходу на сплату єдиного податку та перехід від сплати податку на загальну систему.

Проектом визначено порядок формування об’єкта оподаткування (оподатковуваного доходу), до якого включаються доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), прибуток від відчуження інвестиційних активів, пасивні доходи, доходи від здійснення бартерних (товарообмінних) операцій. Також надано вичерпний перелік надходжень, що не включаються до оподатковуваного доходу.

Платники податку – фізичні особи можуть за власним вибором сплачувати або фіксований розмір податку або як процент від оподатковуваного доходу. Фіксована ставка встановлена у розмірі 200 або 500 гривень за кожний календарний місяць в залежності від рівня доходів таких платників податку. Для платників податку, оподатковуваний дохід яких за рік не перевищує 200 000 гривень, встановлюється фіксована ставка податку у розмірі 200 гривень, а для тих платників, чий оподатковуваний дохід за рік перевищує 200 тис. гривень, але є меншим 500 000 гривень, встановлюється фіксована ставка податку у розмірі 500 гривень за кожний календарний місяць. А у разі перевищення платником податку, який сплачує податок за фіксованою ставкою податку у розмірі 500 гривень, виручки від реалізації понад 200 000 гривень, сплачує податок сплачується у розмірі 6 відсотків від об’єкту оподаткування.

Платники єдиного податку - юридичні особи сплачують податок за наступними ставками 6 відсотків суми доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), у разі включення податку на додану вартість до складу податку, та 3 відсотки від суми доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), у разі сплати податку на додану вартість відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість”.

Всі платники єдиного податку, як фізичні, так і юридичні особи сплачують:

15 відсотків з прибутку від відчуження інвестиційних активів;

6 відсотків з пасивних доходів;

10 відсотків з доходів від здійснення бартерних (товарообмінних) операцій.

Проектом встановлений чіткий та вичерпний перелік податків, зборів (обов'язкових платежів), які замінюються єдиним податком. Зокрема, до цього переліку входять податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб та податок на додану вартість (за рішенням платника єдиного податку) та інші податки збори (обов'язкові платежі). При цьому єдиний податок не замінює збори до Пенсійного фонду України та збори до фондів соціального страхування.

Проектом передбачається застосування касового методу при визначені оподатковуваного доходу за операціями з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). При цьому касовий метод не застосовується при визначені прибутку від відчуження інвестиційних активів, пасивного доходу та доходів від здійснення бартерних (товарообмінних) операцій.

Проектом Закону встановлюється для платників єдиного податку звітний податковий період, що дорівнює календарному місяцю.

Органи держказначейства розщеплюють суми цього податку і спрямовують на рахунки державного бюджету (47%) та місцевого бюджету (53 %).

Прикінцевими положеннями проекту Закону припиняється дія Указів Президента України від 3 липня 1998 року № 727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” та 28 червня 1999 року № 746 „Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”. Крім того, проектом Закону передбачені зміни до таких Законів України:

„Про систему оподаткування”, в частині включення до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) єдиного податку суб'єктів малого підприємництва;

„Про оподаткування прибутку підприємств” у частині не поширення на платників єдиного податку обов’язку сплачувати авансовий внесок податку на прибуток при виплаті дивідендів;

„Про застосування реєстраторів розрахункових операцій” у частині надання фізичним особам, що сплачують єдиний податок за фіксованою ставкою, права не застосовувати реєстратори розрахункових операцій при проведенні розрахунків із споживачами”;

єдиного податку права не застосовувати реєстратори розрахункових операцій при проведенні розрахунків із споживачами;

„Про податок на додану вартість” у частині визначення платників податку на додану вартість.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основні питання застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюються Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу від 28 червня 1999 року № 746/99), Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2063-ПІ "Про державну підтримку малого підприємництва", а також Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік” вiд 25.03.2005.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону України „Про єдиний податок суб'єктів малого підприємництва” не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, а навпаки забезпечить стабільне джерело доходів бюджетів за рахунок інтенсивного розвитку малого бізнесу.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття законопроекту матиме позитивні соціально-економічні наслідки, надасть представникам малого бізнесу впевненість у майбутньому, сприятиме розвитку малого підприємництва, виведення їх з тіні, вирішення проблеми зайнятості населення.